Черешньовський Михайло Матвійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Черешньовський.

Миха́йло Матвійович Черешньо́вський (Псевдо: «Петро»; 5 березня 1911, с. Стежниця біля Балигорода, Сяніцького повіту, тепер Польща — 20 липня 1994, Нью-Йорк, США) — український скульптор-монументаліст, різьбар по дереву, технічний працівник УПА, педагог і громадський діяч лемківського походження.

Черешньовський Михайло Матвійович
Народився	5 березня 1911(1911-03-05)  Стежниця, Гміна Балигород, Ліський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща
Помер	20 липня 1994(1994-07-20)[1] (83 роки)  Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна	Україна
Діяльність	скульптор
Членство	Об'єднання митців-українців в Америці
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Різьбити почав у дитинстві. Вирізав дитячі забавки, виточував з дерева ґудзики, вирізьблював птахів, тварин, палиці з головою орла.

У 1932—1934 роках навчався на відділенні різьблення й скульптури мистецько-промислової школи в Коломиї (викладач В. Кобринський). У 1936—1939 роках навчався на відділі скульптури Краківського інституту пластичного мистецтва (викладачі Кароль Гомоляч, Францішек Кальфас, Збислав Мацейовський)^[2]. Перерву між періодами навчання замінила шістнадцятимісячна служба у польському війську, яку проходив у Станіславові (нинішній Івано-Франківськ). У Кракові вступив до лав об'єднання українських студентських товариств національного соціалізму «Зарево». Вже тоді молодий скульптор експонував свої твори на виставках, що їх влаштовувало об'єднання «Зарево»^[3].

На початку Другої світової війни створив у Болехові власну майстерню народного дерев'яного різьблення. У 1941 році спільно з братом Іваном вирізьбив погруддя Т. Шевченка у Балигороді. Навесні 1943 року його робота «Мати з дитиною» експонувалася у Львові на виставці, присвяченій 25-літтю з дня заснування Київської академії мистецтв^[4]. Вирізьбив з пам'яті портрет брата Івана, розстріляного німцями у 1942 році^[5].

У 1944 році мобілізований до Червоної армії^[5], з якої дезертував та долучився до УПА. Очолював технічну ланку «Бескид»^[6].

1947 року разом з дружиною Людмилою виїхали до Німеччини, де мешкали у Міттенвальді (1947—1950), потім у Мюнхені (1950—1951). У 1951 році емігрували до США, де оселилися у Нью-Йорку. На новому йому став в нагоді здобутий досвід різьблення по дереву. Черешньовський знайшов працю у фірмі «Матта», яка обрамувала мистецькі твори, виготовляла рами для дорогих, найчастіше картин відомих майстрів, де пропрацював до 1970 року^[7].

З 1973 року — голова Об'єднання митців-українців в Америці (ОМУА).

Помер 20 липня 1994 року у Нью-Йорку. Похований на українському цвинтарі святого Андрія в містечку Саут-Баунд-Брук, Нью-Джерсі, США^[8].

Творчість

Михайло Черешньовський працював у техніці декоративної різьби на дереві (релігійні фігури й іконостаси для українських церков у США) та в портретній скульптурі — голови та погруддя українських діячів і митців: Т. Чупринки, С. Бандери, Д. Донцова, О. Ольжича, Й. Гірняка, В. Переяславця, Р. Богачевської та інших.

Створив ряд пам'ятників, серед яких:

• Пам'ятник Лесі Українці, відкритий 24 вересня 1961 року в «Парку Народів» (Клівленд, штат Огайо, США)^[9].
• Пам'ятник Героям, відкритий 22 липня 1962 року в оселі Спілки української молоді (Елленвілл, штат Нью-Йорк, США)^[10].
• Пам'ятник Лесі Українці, відкритий 19 жовтня 1975 року в «Гай-Парку» (Торонто, Канада)^[11]
• Пам'ятник Лесі Українці в українській оселі (Кергонксон, штат Нью-Йорк, США).
• Пам'ятник Олегові Ольжичу, відкритий у 1977 році в «Оселі Ольжича» (Лігайтон, штат Пенсільванія, США)

Створив серію образів під загальною назвою «Мадонна».

Вирізьбив іконостас для церкви у Гантері.

Для творчості Черешньовського характеристична класична чистота й монументальність стилю.

• Галерея робіт Михайла Черешньовського
• 
  Пам'ятник Лесі Українці в «Парку Народів» (Клівленд, США)
• 
  Пам'ятник Лесі Українці в «Гай-Парку» (Торонто, Канада)
• 
  Пам'ятник Олегові Ольжичу в «Оселі Ольжича» (Лігайтон, США)