Чернявський Георгій Георгійович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Чернявський.

Гео́ргій Гео́ргійович Черня́вський (20 квітня 1924, Катеринослав — 31 березня 1981, Київ) — український радянський живописець; член Спілки радянських художників України. Лауреат численних радянських нагород ^[⇨].

Чернявський Георгій Георгійович
Народження	20 квітня 1924(1924-04-20)  Катеринослав, Українська СРР, СРСР
Смерть	31 березня 1981(1981-03-31) (56 років)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Жанр	пейзаж
Навчання	Київський державний художній інститут (1955)
Вчитель	Панін Михайло Микитович, Погрібняк Микола Степанович, Іванов Михайло Інокентійович, Штільман Ілля Нісонович і Трохименко Карпо Дем'янович
Діяльність	художник
Відомі учні	Козловський В'ячеслав Серафимович
Працівник	Київський державний художній інститут
Член	Національна спілка художників України
Партія	ВКП(б)
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився 20 квітня 1924 року в місті Катеринославі (нині Дніпро, Україна). Після закінчення школи вступив до Дніпропетровського художнього училища^[1]. У серпні 1942 року призваний до Червоній армії. Брав участь у німецько-радянській війні, служив в артилерії; мав військове звання гвардії лейтенанта^[2]. Член ВКП(б) з 1945 року. Після закінчення війни продовжив навчання у Дніпропетровському художньому училищі, де його педагогами були, зокрема, Михайло Панін, Микола Погрібняк^[1].

У 1955 році закінчив Київський художній інститут, де вчився у Михайла Іванова, Іллі Штільмана, Карпа Трохименка і протягом 1955—1964 років працював викладачем живопису та директором Дніпропетровського художнього училища. Одночасно з 1957 року обіймав посаду голови Дніпропетровської організації Спілки художників України^[1]. Мешкав у Дніпропетровську в будинку на проспекті Пушкіна, № 61, квартира № 5.

1974 року переїхав до Києва, де працював секретарем правління Спілки художників СРСР і водночас протягом 1975—1978 років викладав спецдисципліни у Київському художньому інституті^[1]. Помер у Києві 31 березня 1981 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Творчість

Працював у галузі станкового живопису, створював індустріальні та меморіальні пейзажі. Серед робіт:

• серія «Індустріальна Дніпропетровщина» (1955—1970);
• «На землі Криворізькій» (1965);
• «Марганець» (1967);
• «Сибір» (1968);
• «Музей Володимира Леніна в Горках» (1969);
• «Залізна руда» (1969);
• «Волга» (1969),
• «Петрівка» (1969);
• цикл пейзажів «По ленінських місцях» (1969—1980);
• «Земля Ульяновська» (1970);
• «У кар'єрах Кривбасу» (1970—1971);
• «Після дощу (Дніпродзержинська ГЕС)» (1971);
• «Ульянови на Україні» (1972—1977);
• «Над Дніпром» (1974);
• «Будується 9-а Криворізька» (1974—1976);

Брав участь у республіканських виставках з 1951 року, всесоюзних — з 1955 року, зарубіжних — з 1968 року. Персональні виставки відбулися у Дніпропетровську в 1958, 1967, 1970 роках та Києві у 1960, 1970 роках.

Окремі роботи художника зберігаються у Національному художньому музеї України у Києві, Дніпровському, Донецькому, Запорізькому, Полтавському художніх музеях, у Дніпропетровському історичному музеї імені Дмитра Яворницького, Музеї українського живопису у Дніпрі, приватних колекціях^[1].

Відзнаки

Надгробний пам'ятник.

Меморіальна дошка.

• Нагороджений:
  • орденами Леніна, Вітчизняної війни I (3 лютого 1945) та II ступенів (20 листопада 1944), Червоної Зірки (27 вересня 1944)^[2];
  • медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»;
  • Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1967);
• Почесні звання
  • заслужений діяч мистецтв УРСР з 1969 року;
  • народний художник УРСР з 1974 року;
• Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка (1978; за серію живописних творів «По ленінських місцях», «Ульянови на Україні» і цикл індустріальних пейзажів)^[3].

Вшанування

У Дніпрі, на фасаді будинку на проспекті Лесі Українки, де з 1966 по 1975 рік мешкав художник, встановлено меморіальну дошку.