Чертижне

Чертіжне (Чертижне) (словац. Čertižné) — село в Словаччині, Меджилабірському окрузі Пряшівського краю. Розташоване в північно-східній частині Словаччини біля кордону з Польщею.

Село Чертіжне (Чертижне) словац. Čertižné d:Кат:[1] ±к:нп, засновані 1431 ±к:нп, засновані 1431
прапор
Основні дані
49°21′00″ пн. ш. 21°49′30″ сх. д.H G O
Країна	Словаччина
Край	Пряшівський
Окрес	Меджилабірці → SPARQL ←
Перша згадка	1431
Засновано	1431
Висота над р.м.	438[2] м
Площа	23,72 км²[3]
Населення	304 (2024)[4]
· густота	12,81 осіб/км²
Телефонний код	+421-57[2]
Автомоб. ном.	ML
Поштовий індекс	067 52 (pošta Habura)
Місцева влада
Адреса	Obecný úrad Čertižné 57 067 52 Habura
Вебсторінка	certizne.eu
Староста[5]	Александер Кулік
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS)	SK0415520128[6]
OpenStreetMap	r2321955 ·R
GeoNames	724985
Транспорт, відстані
До крайового центру
— фізична	58 км
До Братислави
— фізична	371 км
Карта
Чертижне (Пряшівський край)
Чертіжне (Чертижне) у Вікісховищі

Назва

Старожили посилаючись на знищену хроніку розповідають про пана, який вирушив на полювання із слугою, якого звали Чертеж. Пан попросив слугу, щоб ввечері по нього повернувся. Потемніло і слузі біля дерева привіділася дика свиня, вистрелив і випадкого вбив пана. Слугу судили але звільнили, бо не вбив пана нароком. Від імені слуги назвали село Чертижним.

Географія

Село розташоване в північній частині східної Словаччини біля польського кордону, у північній частині Низьких Бескидів в долині річки Лаборець біля її джерела. Також протікає річка Чертижнянка.^[7]

На півночі межує з польським кордоном та селом Яслиська, на сході та півдні з селом Габура, на заході з селом Дрічна, яке належить до кадастру села Владича. На південь веде єдина дорога з асфальтовим покриттям до окружного центру, на північ польова дорога через покинуті села Черемха та Липовець до Яслиськ.

Висота в центрі села 452 метрів, в кадастрі від 420 до 830 метрів над рівнем моря.

Історія

Давнє лемківське село. Уперше згадується у 1431 році.

Пам'ятки

У селі є греко-католицька церква Вознесіння Господнього з 1928 року з дерев'яним вівтарем з початку 18 століття. Біля церкви є цвинтар, на якому поховані Адольф Добрянський (встановлена пам'ятна надмогильна плита), Юлій Ставровський-Попрадов, Іріней Ханат, Василь Зозуляк та інші.

У селі є також руїни господарської будівлі садиби Добрянських з початку 19 століття в стилі класицизму.

Навпроти корчми знаходиться історична будівля, колишня станція жандармів, на якій встановлена пам'ятна дошка про Чертижнянсько-габурський бунт з 14 березня 1935 року. У минулому в будівлі була пам'ятна кімната, яку пізніше перенесено в сусідню Габуру.

В кадастрі села розташованих п'ять військових цвинтарів з Першої світової війни з 1914-1915 років та один єврейський цвинтар, частково реконструйований.

Населення

Статистика населення (10 років)^[8]

Рік:	1994.	2004.	2014.	2024.
Кількість осіб:	484	408	346	304
Різниця:		-15,70 %	-15,19 %	-12,13 %

Статистика населення^[8]

Рік:	2023.	2024.
Кількість осіб:	304	304
Різниця:		+0 %

У селі проживає 340 осіб.

Національний склад населення (за даними останнього перепису населення — 2001 року):

• русини — 64,85 %
• словаки — 29,69 %
• українці — 2,61 %
• чехи — 0,95 %

Склад населення за приналежністю до релігії станом на 2001 рік:

• греко-католики — 80,05 %,
• римо-католики — 8,08 %,
• православні — 5,94 %,
• не вважають себе віруючими або не належать до жодної вищезгаданої церкви — 2,85 %.

Відомі постаті

В селі народилися:

• Зозуляк Василь Васильович (1909—1994) — письменник,
• Павло Маркович (1924) — художник, етнограф, доцент Пряшівського університету ім. П. Шафарика, заслужений вчитель
• Ілля Галайда (1931—2017) — український поет, прозаїк, доцент на кафедрі російської мови та літератури у Філософському факультеті у Пряшеві, член Спілки українських письменників Словаччини.

В селі поховані:

• Юлій Ставровський-Попрадов (1850—1899) — український-русинський народний будитель
• Адольф Добрянський (1817—1901) — публіцист та український-русинський політик