Черченко Андрій Спиридонович

Андрій Спиридонович Черченко (17 липня 1908(19080717), хутір Сохинівка або село Солониця Полтавської губернії, тепер Козельщинського району Полтавської області, Україна — 2 січня 1979, Полтава) — український радянський партійний та господарський діяч, голова Полтавського облвиконкому. Депутат Верховної Ради УРСР 4-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1956—1960 р.

Черченко Андрій Спиридонович
Народився	17 липня 1908(1908-07-17) хутір Сохинівка або село Солониця Полтавської губернії, тепер Козельщинського району Полтавської області
Помер	2 січня 1979(1979-01-02) (70 років) Полтава
Країна	Російська імперія  Українська СРР  СРСР
Діяльність	державний діяч, політик
Учасник	німецько-радянська війна
Посада	депутат Верховної Ради УРСР[d]
Військове звання	підполковник
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Черченко.

Біографія

Народився в селянській родині. Трудову діяльність розпочав у 1926 році листоношею Солоницького поштового агентства.

У 1930—1933 роках — у Червоній армії.

Член ВКП(б) з 1931 року.

З 1933 року — секретар Козельщинського районного комітету ЛКСМУ. Потім працював 2-м секретарем Новогеоргіївського районного комітету КП(б)У на Полтавщині.

У грудні 1938—1940 роках — 2-й секретар Полтавського обласного комітету ЛКСМУ.

У 1940—1941 роках — завідувач організаційно-інструкторського відділу Полтавського обласного комітету КП(б)У.

З квітня 1941 року — 2-й секретар Полтавського міського комітету КП(б)У.

У 1941—1946 роках — у Червоній армії. Учасник німецько-радянської війни з листопада 1941 року. Перебував на військово-політичній роботі: заступник начальника Політичного відділу 12-ї гвардійської козачої кавалерійської дивізії 5-го гвардійського кавалерійського корпусу Південного, Закавказького, Північно-Кавказького, 4-го, 2-го, 3-го Українських фронтів.

У квітні 1946—1948 роках — завідувач організаційно-інструкторського відділу Полтавського обласного комітету КП(б)У. У 1948 — січні 1949 року — завідувач відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів Полтавського обласного комітету КП(б)У.

11 січня 1949 — 9 травня 1950 року — секретар Полтавського обласного комітету КП(б)У.

9 травня 1950 — липень 1955 року — 2-й секретар Полтавського обласного комітету КПУ.

У липні 1955 — 13 лютого 1959 року — голова виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих.

У 1958 році закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

З 13 лютого 1959 до 1963 року — начальник Полтавського обласного управління місцевої і паливної промисловості. Потім — на керівній господарській роботі.

З 1971 року — персональний пенсіонер союзного значення у місті Полтаві.

Звання

• гвардії старший політрук
• гвардії майор
• гвардії підполковник

Нагороди

• орден Леніна (26.02.1958)
• орден Червоного Прапора (12.06.1945)
• орден Червоної Зірки (11.08.1944)
• орден Вітчизняної війни 2-го ст. (30.06.1943)
• орден «Знак Пошани» (23.01.1948)
• медалі

Джерела

• Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991 [Архівовано 18 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• [Архівовано 14 жовтня 2018 у Wayback Machine.]