Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Черимоя
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Черимоя або шеримоя (Annona cherimola) — тропічна рослина родини аннонових (Annonaceae), до якої також належать такі рослини як азиміна, іланг-іланг та сметанне яблуко.
Remove ads
Етимологія
Назва рослини походить з мови кечуа, від слова chirimuya, що означає «холодне насіння»[1].
Походження та поширення
Походить первісно з Андських полонин Перу, Еквадору, Колумбії та Болівії. Хоча рослина опинилась у Чилі вже згодом, звідти її плодів вивозять найбільше, ніж звідкиінде в тій околиці. У Північній півкулі черімою вирощують у Середземномор'ї (Іспанії й Ізраїлі) та в Китаї.
Опис
У відкритому ґрунті черимоя — дерево з кущовою формою крони, що виростає висотою 5— 9 м. У кімнатних та тепличних умовах висота не перевищує 3 м. Незадовго перед цвітінням листя черимої щорічно обпадає, але незабаром відростають знову. В кліматі України черимоя росте в кімнатних умовах, у відкритому ґрунті тільки в теплицях та зимових садах. Черимоя витримує морози до -7 °C. У плодоношення вступає на 5 рік.
Плід складний, продовгастий, 10 — 20 см завдовжки та 7 — 10 см у попереку, має гладку зелено-коричневу шкірку з конусоподібними або округлими виступами, що нагадують ґонтовий дах.
М'якуш кремового кольору, за смаком нагадує ананас, папаю, манго та банан, дуже солодкий, уряснений чорними насінинами розміром 1—2 см. Насіння неїстівне.
- Розріз
- Стиглі плоди
- Дерево
- Плантація черимої
Література
- Бернардіно де Саагун, Куприенко С.А. Общая история о делах Новой Испании. Книги X-XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 218 с. — ISBN 978-617-7085-07-1.
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads