Черінь

Чері́нь або під^[1] — нижня площина, дно печі, де горять дрова, місце для випікання хліба та варіння страв; площина над зводом печі (між комином і стіною), на якій сплять, сушать зерно тощо.^[2] Хліб, випечений на поді, називають «подо́вим» (на відміну від формово́го, випеченого у формах).

Приготування їжі на дні-черені печі (п.1).

Сушка трав на черені (п.2.).

Приготування їжі на дні-черені печі (п.1).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Черінь (значення).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Під.

Слово «черінь» (прасл. *čerěnь з пра-і.є. *k^uer-/*ker- — «плести»)^[3] може бути як чоловічого (род. відм. череня), так і жіночого роду (род. відм. черені). Інше значення слова — площина над склепінням печі (між комином і стіною), призначена для спання, сушіння зерна, різних трав тощо.

У літературі

• Ти краще позашпаровуй та черінь добре вирівняй, бо горшки перевертаються, а малювати не треба, то примха. — Іван Карпенко-Карий, «Хазяїн»

• Цінь-цвірінь, Цінь-цвірінь, Аби тепла черінь Та гаряче просо, То й спав би я досі! — Народна пісня