Чиказький блюз

Чикаго-блюз (англ. Chicago blues) — це форма блюзу, яка була розроблена в Чикаго, штат Іллінойс. Він заснований на більш ранніх блюзових ідіомах, таких як дельта-блюз, але виконаний в міському стилі.

Чіказький блюз
Стилістичні походження	Блюз
Походження	початок 20-го сторіччя, південь США
Типові інструменти	Електрогітара, · Фортепіано · Губна гармоніка · Бас-гітара · Барабани · Саксофон · Вокал ·
Піджанри
Електричний блюз

Історія

Чикаго-блюз спирається на дельта-блюз, тому що багато виконавців мігрували з Міссісіпі. Гаулін Вулф, Мадді Вотерс, Віллі Діксон і Джиммі Рід народилися в штаті Міссісіпі та переїхали до Чикаго, під час Великої міграції. Літтл Волтер, Сонні Бой Вільямсон II та Біг Волтер Гортон були серед найвідоміших виконавців на гармоніці раннього блюзу Чикаго, а звучання електричних інструментів і гармоніки часто розглядається як основна характеристика електричного блюзу Чикаго ^[1]

Мадді Вотерс та Елмор Джеймс стали відомі завдяки своєрідному використанню слайд-гітари.^[2] Гаулін Вулф та Мадді Вотерс мали глибокі «хриплі» голоси.^[3] Басист та композитор Віллі Діксон зіграв важливу роль для розвитку Чикаго-блюзу. Він написав безліч «блюзових стандартів», серед них «Hoochie Coochie Man», «I Just Want to Make Love to You», «Wang Dang Doodle», «Spoonful» і «Back Door Man».^[4]

Вест-сайд-блюз

Наприкінці 1950-х у Чикаго виник так званий вест-сайд-блюз (англ. West Side - Західна Сторона) на чолі з Меджик Семом, Джиммі Докінсом, Меджиком Слімом та Отісом Рашом.^[5] Клуби, розташовані на Вест-сайді були доступнішими для білої аудиторії, проте виконавці були в основному афроамериканцями.^[6] Вест-сайд-блюз включав елементи блюз-року, але з великим акцентом на «стандарти» та традиційний блюз.^[7] Альберт Кінг, Бадді Гай та Лютер Еллісон виконували вест-сайд-блюз з домінуванням посиленої електрогітари.^[8][9]