Чиказька архітектурна школа

Чиказька архітектурна школа — група архітекторів, які працювали переважно у Чикаґо наприкінці XIX ст^[1].

Чиказька архітектурна школа
Країна походження	США
Чиказька архітектурна школа у Вікісховищі

Виникнення архітектурної школи в місті Чикаго на Півночі США (штат Іллінойс) пов'язано з унікальною ситуацією, що склалася в результаті пожежі 1871 року знищила значну частину старого міста. У 1880-х рр. архітектор Генрі Гобсон Річардсон (1838—1886) зводив у Чикаго конторські та виробничі будівлі в стилі неоренесансу і «романського відродження». Термін «чиказька школа» запропонував в 1930-х роках історик архітектури Зігфрід Гідіон.

Найбільш виразним представником чиказької архітектурної школи став уродженець Чикаго, архітектор Луїс Салліван (1856—1924). Він зумів використати «ситуацію» для реалізації власної раціоналістичної концепції.

Архітектори, пов'язані з Чиказькою школою

• Генрі Гобсон Річардсон
• Данкмар Адлер
• Деніел Хадсон Бернхем
• Вільям Голаберд
• Вільям Ле Барон Дженні
• Мартін Рош
• Джон Велборн Рут
• Солон С. Беман
• Луїс Салліван
• Френк Ллойд Райт