Чилтернзькі пагорби

Чилтернзькі пагорби англ. The Chiltern Hills або англ. the Chilterns крейдові пагорби у південно-східній Англії^[1]. У 1965 році значну частину пагорбів було офіційно проголошено Територією Надзвичайної Природної Краси.

Чилтернзькі пагорби

Айвінгоу-Бікон (східна стежка) на північ від Риджвей Айвінгоу-Бікон (східна стежка) на північ від Риджвей
51°40′00″ пн. ш. 0°55′00″ зх. д.
Країна	Велика Британія
Розташування	Оксфордшир
Площа	833 км²
Висота над р. м.	267 м
Статус:	Area of Outstanding Natural Beautyd
Чилтернзькі пагорби (Сполучене Королівство)
Чилтернзькі пагорби у Вікісховищі

Чилтернзькі пагорби простягаються на 76 кілометрів з південного заходу на північний схід від селища Горінг-на-Темзі в Оксфордширі, проходять територією Бакінгемширу, Бедфордширу та закінчуються поблизу міста Хітчін у Гартфордширі.

Історія

За часів залізного віку хребет Чілтерн забезпечував відносно безпечний і легко судноплавний шлях через південну Британію. Вважається, що топонім Чілтерн має бритське походження. На думку Ейлерта Еквалла, назва Чілтерн, можливо, пов'язана з ширшою етнічною назвою кельт (Celtæ в ранніх кельтських мовах); корінь celto- "високий" (і суфікс -erno-) можуть пояснити походження назви Чілтерн.^[2]

До 18 століття населення проживало розпорошено по переважно сільському ландшафту Чилтернських пагорбів у віддалених селах, хуторах, фермерських садибах і торгових містечках уздовж головних шосейних доріг, які пролягали через судноплавні долини. Розвиток каналів у 18 столітті та залізниць у 19 столітті сприяв заселенню і зростанню Хай-Вайкомба, Трінга і Лутона. Значний житловий та промисловий розвиток відбувся в першій половині 20-го століття і продовжувався протягом усього 20-го століття.