Чорне (Малопольське воєводство)

Чорне (пол. Czarne) — колишнє лемківське село в Польщі, в солтистві Криве гміни Сенкова Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 1 особа (2011^[1]).

Село
Чорне пол. Czarne
Лемківський цвинтар
Координати 49°29′00″ пн. ш. 21°21′00″ сх. д.
Країна	ПольщаПольща
Воєводство	Малопольське воєводство
Повіт	Горлицький повіт
Гміна	Сенкова
Перша згадка	1569
Населення	1 осіб (2011[1])
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	(+48) 18
Поштовий індекс	38-315
Автомобільний код	KGR
SIMC	0464774
GeoNames	773913
OSM	↑2668912 ·R (Ґміна Сенкова)
Чорне Чорне (Польща) Чорне Чорне (Малопольське воєводство)
Чорне у Вікісховищі

Розташування

Лежить у Низьких Бескидах над річкою Віслока. Через Чорне пролягає дорога від воєводської дороги № 992 до воєводської дороги № 977, яка з'єднує Вишеватку з Пантною через Криве.

Від села 17 км до адміністративного центру ґміни — міста Сенкова, 23 км до адміністративного центру повіту — міста Горлиці і 121 км до центру воєводства — міста Краків, 3 км до кордону зі Словаччиною.

Історія

Село Чорний Потік закріпачене 1569 р. солтисом Іваном Святковичем за привілеєм Сигізмунда II Августа, надалі стало називатися просто Чорним. У 1629 р. село складалося з 5 господарств, у 1880 — з 54 (330 мешканців). В 1789 р. збудована дерев'яна церква св. Вмуч. Димитрія, яка діяла до 1927 р. Метричні книги під час першої світової війни згоріли. В селі діяла москвофільська читальня ім. Качковського. Жителі села перейшли до Польської православної церкви в 1927—1928 рp. і збудували православну церкву, яку розвалив ураган в 1967 р. Мешканці села займалися рільництвом, ткацтвом, видобутком і перегоном нафти. На 1936 р. в селі проживало 300 православних, 1 греко-католик, 4 римо-католики і 1 юдей.

У селі було переважно лемківське населення: з 400 жителів села — 395 українців і 5 поляків^[2].

В 1945 р. більшість жителів були змушені виїхати в СРСР. Залишилося 8 чи 9 лемківських родин — 59 осіб, яких 9 червня 1947 р. під час операції «Вісла» польське військо депортувало на понімецькі землі^[3]. В 1956 р. трьом родинам вдалося повернутися до села. В 1993 р. греко-католицьку церкву розібрали і перенесли до скансену в Новому Сончі.

Сучасність

Зараз єдиний житель є працівником гірського притулку.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][4]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	1	0	1	0
Жінки	0	0	0	0
Разом	1	0	1	0

Місцеві пам'ятки

Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:

• Колишній лемківський цвинтар.
• 3 військові кладовища з Першої світової війни: № 44, № 45, № 53.
• Дерев'яний будинок № 5 з 1902 р.

Інші пам'ятки

• Подвір'я колишньої церкви.
• Греко-католицька мурована капличка початку XIX ст.
• Придорожні хрести і каплички вздовж колишньої сільської вулиці.
• Пам'ятник 20-ій річниці мученицької смерті Максима Сандовича, зруйнований у тому ж році та відновлений у 2014 р.