Чорнильний мішок

Чорнильний мішок, або чорнильна залоза  — непарний захисний орган, характерний для більшості головоногих молюсків (Cephalopoda) ^[1]. Являє собою виріст прямої кишки ^[1].

Будова і принцип роботи

Чорнильний мішок складається зі складчастої залозистої частини і резервуара, з'єднаного протоком з прямою кишкою ^[2][3]. У клітинах залозистої частини утворюється пігмент з групи меланінів чорного, темно-коричневого або синього кольорів, який надходить у резервуар із загибеллю цих клітин ( голокринова секреція) ^[1][2].

У разі небезпеки молюск скорочує м'язи стінки резервуара, видавлюючи вміст через проток у пряму кишку і далі — через анальний отвір і воронку ^[1]. Пігмент, розчиняючись у воді у формі хмари, дезорієнтує хижака-нападника ^[3]. Молюск у цей час блідне і різко змінює траєкторію свого руху. Чорнильна рідина подразнює очі хижака і призводить до тимчасової анестезії органів нюху, що дає молюскові змогу сховатися ^[1] .

Прикладне значення

Вміст чорнильних мішків каракатиць та кальмарів використовували як основу китайської туші ^[3]. У Європі способом оброблення секрету залози гідроксидом калію виробляли фарбу — натуральну сепію ^[3][4].