Чорноморська синергія

Чорноморська синергія — ініціатива Європейського Союзу (ЄС), запущена у 2008 році, метою якої є розвиток регіональної співпраці між країнами чорноморського регіону і двосторонніх відносин між регіоном в цілому та Європейським Союзом.^[1][2] Ініціатива є частиною Європейської політики сусідства та має доповнювати програму Східного партнерства.^[3]

Пріоритетними напрямками програми є енергетика, транспорт, екологія, міграція та боротьба з транскордонною злочинністю. Партнерами ініціативи «Чорноморська синергія» є Болгарія, Румунія, Греція, Туреччина, Росія, Вірменія, Азербайджан, Грузія, Молдова та Україна. Ініціатива реалізується за рахунок спільного фінансування.^{[4][уточнити]}

Історія

1 січня 2007 року Румунія та Болгарія, країни з виходом до Чорного моря, приєдналися до Європейського Союзу.

11 квітня 2007 року Єврокомісія представила Європарламенту та Раді ЄС пропозицію нової ініціативи регіональної співпраці під назвою «Чорноморська синергія».^[1]

17 січня 2008 року Європарламент привітав пропозицію Єврокомісії та виділив 5 пріоритетних напрямків співпраці:

• питання безпеки (зокрема щодо нерозвʼязаної проблеми російського Чорноморського флоту в Україні),
• сприяння політичній стабільності та ефективній демократії,
• співпраця у сферах енергетики, транспорту та навколишнього середовища,
• торгівельна та економічна співпраця,
• освіта, навчання та наука.^[5]

14 лютого 2008 року у Києві відбулася перша міністерська зустріч між ЄС та Організацією Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), на якій зокрема було офіційно запущено співробітництво в рамках Чорноморської синергії.^[6][7][8]

19 червня 2008 року Єврокомісія представила перший звіт щодо першого року діяльності ініціативи.^[9]

15 березня 2010 року у Брюсселі Єврокомісія офіційно запустила перше секторальне партнерство у рамках Чорноморської синергії — Партнерство з охорони довкілля^[10] (англ. Environment Partnership), відповідальною за впровадження якого мала стати Румунія. Натомість Греція та Болгарія мали стати відповідальними за майбутні Транспортне та Енергетичне партнерства відповідно.^[11][12][13]

20 січня 2011 року Європарламент прийняв резолюцію щодо чорноморської стратегії ЄС, у якій зокрема вказав на обмежені результаті Чорноморської синергії і відсутність стратегічного бачення та політичного проводу в її реалізації, а також закликав запустити стратегію, яка б покращила узгодженість та видимість діяльності ЄС у чорноморському регіоні, і яка була б невідʼємною частиною ширшого бачення міжнародної та безпекової політики ЄС.^[14][15][16]

У 2015 році Єврокомісія та Європейська служба зовнішніх справ (англ. European External Action Service, EEAS) опублікували другий звіт щодо реалізації ініціативи, що охоплював період з 2009 до 2014 року.^[2][17][18]

5 березня 2019 року Єврокомісія та EEAS опублікували третій звіт за період з 2015 до 2018 року.^[2][19]

7 листопада 2019 року Міжнародний центр чорноморських студій^[en] провів в Афінах регіональну конференцію на тему «Чорноморська синергія: шлях уперед».^[20]

Див. також

• Хронологія відносин України з ЄС