Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Чорнотичі
село в Чернігівській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Чорноти́чі — село в Україні, у Сосницькій селищній громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить 728 осіб. Від 2020 року — у складі Чорнотицького старостинського округу, Сосницької селищної ради.
Remove ads
Географія
У селі бере початок річка Рівчак, права притока Убіді. На території села є декілька малих та середніх водойм сільського та районного значення.
Майже з всіх сторін село оточене густим сосновим лісом, в якому водиться безліч звірів та птахів.
Чорнотичі стоять на чорноземах та дерново-підзолистих ґрунтах, що дозволяє отримувати гарні урожаї.
Навесні коли розтає сніг, то більшість території перетворюється на важкопрохідну територію, на якій майже неможливо виконувати сільськогосподарські роботи тракторами без переднього ведучого моста, і так триває аж до середини квітня, поки не підсохне земля.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
На окраїні села знайдено скарб римських монет II століття. Це ознака ранньослов'янського сіверського поселення. За даними Володимира Гузія, на Дунаї в Словенії і сьогодні значиться поселення Чорнотича. В урочищі Буличов сіверське поселення IX—XIII ст.
Зі свідчень Філарета Гумілевського - У Чорнотичах краща в повіті земля: чорнозем, яка і дала назву селу. За ленним правом за поляків село було надане Йосипу Красовському. У 1654 р. діяла Успенська церква. У 1660 році сільська родина Демидовських від діда держала 141 день землі, стару винокурню, 2 шинки, 4 млини, 2 вітряки, рибну ловлю. Петро Демидович у 1646 р. був сотником волинським. Рід дворян Демидовських включено до малоросійського родослівника Г. Милорадовича.
У 1666 р. — список з 39 податкових дворів, сільська церква. Маєтність родини гетьмана Дорошенко з 1689 р. У 1701 р. були в селі два храми. Спаський храм церковного братства козаків, другий Успенський храм для посполитих людей. Волинський сотник Карпо Линевич у 1718 р. купив у Федора Помазана в селі Чорнотичах город за 40 золотих. Посполиті родини села належали військовому товаришу Леневичу. Отаманом козаків у 1724 р. був Опанас Бойченко. За реєстром 1732 р. село Чорнотичі належало до Волинської сотні. Тоді в ньому було дві церкви (Дмитрівська і Покровська), школа, шпиталь і три шинки. Дві школи у 1767 році. У 1781 році — 222 хати, церква. 1810 році — 667 ревізьких (чоловічих) душ.
Дмитрівська церква незвичної архітектури у 1817 році була перебудована коштом місцевого уродженця катеринославського архієпископа Платона Любарського. 1885 році — 1929 жителів у 308 дворах, 5 постоялих будинків, 5 лавок, 2 вітряки.
За переписом 1897 року — 387 дворів, 2183 жителів, земська школа, лікарня, 3 ярмалки. На чорнотицьких хуторах було ще 92 двори. Дмитрівська церква висотою 35 метрів була збудована дворянською родиною Домонтовичів у 1910 році. У радянські часи церкву не закривали, бо половина села були баптистам. Біля церкви і річки — джерело святих апостолів Петра і Павла. Річка Хребетна утворена залишками льодовикової морени.
1923 - 1925 - село - районний центр Сновської округи Чернігівської губернії. 468 дворів, 2425 осіб населення.
У 1926 році Чорнотицький район — 20,5 тис. жителів. 1973 році — 550 дворів і 1655 жителів.
У селі народився генерал-лейтенант Микола Ліневич (1855—1908), головнокомандуючий сухопутних і морських сил у війні 1905 року з Японією. За списком 1790 року Леневичі — рід чернігівського військового дворянства.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Сосницької селищної громади[2].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сосницького району, увійшло до складу Корюківського району Чернігівської області[3].
Remove ads
Сьогодення
У селі збереглася пам'ятка архітектури Свято-Дмитрівська церква (1910). Цю споруду можна побачити, коли їхати з Чернігова до Новгород-Сіверська, або ж навпаки, то десь на середини шляху в очі впадає великий храм, висотою 36 метрів. Збудований в стилі класицизму, є прикладом класичної церкви північної України, але зсередини вона вражає по-справжньому, адже це одна з небагатьох церков, яка не закривалася в роки війни, і сюди звозилося церковне начиння з багатьох сіл.
Настоятелем Свято-Дмитрівської церкви є отець Ярослав, який активно розбудовує та ремонтує її.
На даний час в селі працює Чорнотицька ЗОШ I—III ступенів, в якій навчається 102 учнів та працює 22 вчителі, директором школи є Коваленко О. М., який активно бере участь у житті села.
Недавно в селі відкрився дитячий садок «Веселик», в якому виховується 22 діток. Цей садок було відкрито в приміщенні старої сільської ради, за яке точилися суперечки, але спільними зусиллями вдалося зробити його за короткий час.
В селі працює будинок культури, в якому завклубом є Чигир Л. М., а художнім керівником Макаренко О. П.
Також є декілька магазинів, серед яких «У Петра» , «Смак», «Світанок», «Селянин»,«Пролісок».
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Постаті
- Сухоліт Олександр Борисович (* 1960) — український скульптор, живописець і графік.
- Маценко Максим Сергійович—український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.[5]
Див. також
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads