Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Чудсько-Псковське озеро
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Чудсько-Псковське озеро (ест. Peipsi-Pihkva järv; рос. Псковско-Чудское озеро, Чудско-Псковское озеро, нім. Peipussee), озеро на кордоні Естонії та Росії; 3550 км² (з'єднується з південною частиною — Псковським озером), глибина до 15 м; витоки річки Нарва, що впадає у Фінську затоку. Четверта за площею прісна водойма в Європі[2].
.png)
Remove ads
Опис
Площа 3616 км². Середня глибина 7,1 м, найбільша — 15 м.[3]
Озеро складається з трьох частин:[3]
- Чудське озеро (ест. Peipsi järv) — площею 2670 км²;
- Псковське озеро (ест. Pihkva järv) — площею 710 км²;
- Тепле озеро (ест. Lämmijärv) — площею 236 км²; озеро-протока, з'єднує два попередні озера.
За іншими даними площа озер становить:[4]
- Чудське озеро (ест. Peipsi järv) — площею 2613 км² (73 %);
- Псковське озеро (ест. Pihkva järv) — площею 709 км² (20 %);
- Тепле озеро (ест. Lämmijärv) — площею 236 км² (7 %), із загальною площею 3616 км².
На озері безліч островів, найбільшими є острів Порка (ест. Piirissaar) і Талабські острови. В озеро впадає близько 30 річок. Найбільшими є: Велика і Емайигі. Витікає одна річка — Нарва. Берег низинний, утворений торф'яником. Дно мулисте.
Remove ads
Клімат
Озеро замерзає наприкінці листопада — початку грудня. Чудське скресає пізніше аніж Псковське і Тепле озеро. Льодохід припадає на кінець квітня — початок травня.
Історія
Озеро є залишком від великої стародавньої льодовикової водойми, яка існувала у минулі геологічні періоди на місці сучасного.
Взимку 1242 року, у південній частині озера, відбулася битва війська васала Золотої Орди Олександра Невського з тевтонськими лицарями, яка увійшла в історію як Льодове побоїще.
Фізико-географічна характеристика
Узагальнити
Перспектива
Історія формування озера
Озеро — це релікт великої льодовикової водойми, що знаходилась на місці сучасної[5]. У палеозої 300—400 мільйонів років тому вся територія сучасного басейну Фінської затоки була покрита морем. Осадові відкладення того часу — пісковики, піски, глини, вапняки — покривають потужною товщею (понад 200 метрів) кристалічний фундамент, що складається з гранітів, гнейсів та діабазів. Сучасний рельєф утворився в результаті діяльності льодовика (Останнє Валдайське заледеніння було 12 тисяч років тому). Після відступу льодовика утворилося Літоринове море, рівень якого був на 7 — 9 м вище сучасного. Рівні льодовикових водойм поступово знижувалися, а їх площа зменшувалася[6].
Береги, рельєф дна та гідрографія озера
Береги Чудсько-Псковського озера мають плавні обриси та утворюють лише одну значну затоку — Раскопельську. Майже всюди до низьких берегів озера, що утворені переважно торфовищами, прилягають обширні низовинні та заболочені простори, які затоплюються в періоди весняних повеней. В періоди найбільших розливів площа затоплення досягає 1000 км²[7]. Західний берег Псковського озера біля села Красна Гірка високий та стрімкий. Західний берег Чудського озера низовинний, місцями заболочений, східний — більше піднесений. Трапляються піщані дюни і пагорби, порослі борами. Уздовж піщаних берегів на 200—300 м тягнеться смуга мілководдя[8].
Remove ads
Економіка
Міста, що розташовані на берегах озера, відносно невеликі і включають Муствее (населення 1 286 осіб), Калласте (населення 920 осіб) і Гдов (населення 3 542 осіб). Найбільше місто Псков (населення 209 840 чоловік) стоїть на річці Великій, за 10 км від озера[9]. На озері ведеться промислове рибальство. Розвинене як вантажне, так і пасажирське судноплавство[10]. Пасажирські судна також обслуговують туристичні тури. Мальовничі береги озера є популярним місцем для туризму та відпочинку, тут розташовано кілька туристичних баз і санаторіїв[11].
Remove ads
Флора і фауна
У прибережній частині озера зростає 54 види прибережно-водних рослин[12], у тому числі очерет, аїр тростиновий, комиш, рогіз вузьколистий, Butomus і Sium latifolium. Плаваючі рослини зустрічаються рідко і включають тільки стрілицю, глечики жовті і гірчак земноводний.
У озері живуть риби: окунь, судак, лящ, плітка, сиг, Osmerus eperlanus eperlanus m. spirinchus тощо[3]. Водно-болотяні угіддя прибережної смуги озера є важливими місцями для відпочинку і годування лебедів, гусей та качок, що мігрують між Білим морем і Балтійським морем та Західною Європою.
Remove ads
Галерея
Гавань Муствее, Естонія. Липень 25, 2007.
Узбережжя Муствее, Естонія. Липень 25, 2007.
Вид на озеро
Вид на озеро
Вид на озеро
Дно озера у берега
Очерет
Див. також
Посилання
Ресурси Інтернету
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads