Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Чурили
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Чурили — шляхетські роди.
гербу Корчак
Узагальнити
Перспектива
Український (руський)[1] шляхетський рід гербу Корчак.
Версії походження
Бартош Папроцький засновником роду вважав сина Олександра Горайського гербу Корчак Андрія, який мав прізвисько «Чурило» (Чирило, Цирило, Цирил)[джерело?]. Адам Бонецький безсумнівним протопластом роду вважав Івана (Івоню) з Клеців[2] — брата коронного підскарбія Дмитра з Гораю, разом з яким 1377 отримали від короля Людовика Угорського Горай та Красник з прилеглостями[3].
Представники
- Іван, 1378 був свідком продажу Климунтова[3]
- Чурило-Бродовський — шваґро князя Федора Даниловича Острозького[4], 1385 подарував йому своє село Бродово поблизу Острога; бл. 1435 князь Андрій Федорович Острозький заставив Тучампи (Tuczampy) своєму братові Чурилу, галицькому підкоморію, тому А. Бонецький припускав, що Іван (Івоня) міг бути ідентичним Чурилові Бродовському, а дружина князя Федора[3] Агафія — його дочкою[5]
- Іван (Івоня)[6]
- Олександр
- Андрій[5] Кирило (Цирил) — прадід галицького підкоморія Андрія; наприкінці XIV — на початку XY ст. змінив родове прізвище з руського Цирило (пол. Cyrylo) на спольщений варіант Чурило, заклав село Стоянці (пол. Stojanice) в Мостиському повіті — пізніше родинне гніздо[джерело?]; 1410 продав Черепин Давидовському[5]
- Іван, 1448 отримав різні маєтності на Поділлі правом застави, 1456 мав процес проти Ходорівського
- Андрій — галицький підкоморій 1436, 1446 разом з братом Іваном мав процес проти Бибельського
- Іван (старший), син першої дружини, 1462 отримав Рогізне, Ростків, Тулиголови після поділу спадку з братами; Стоянці, Уйковичі, Хмельник (Chmielnik), Рудоловичі (Rudołowice) не підлягали поділу, помер бездітним
- Іван (молодший), син другої дружини Ельжбети
- Андрій, син другої дружини Ельжбети, 1462 ще неповнолітній разом з братами провів поділ спадку, у висліді якого разом з Іваном молодшим отримали Королин (Królin), Дмитровичі, Конюшки, Куматичі (Kumatycze), Влостків (Włostków), Самичі (Samicze);
- Микола; 1405 р. разом з братами Олександром та Андрієм поділили маєтності[5]
- Андрій зі Стоянців[7] Чурило — галицький підкоморій[8]
- Андрій — перемиський каштелян, мав 4 сини:
- Станіслав — ловчий краківський,[9] чоловік Барбари Оссоліньскої[10]
- Андрій,
- Микола — син каштеляна Андрія, бургграф Кракова
- Мартин — син Миколи
- Юрій — син Мартина та Анни Язловецької, чоловік Фредрівни,
- Маріанна — дружина Міхала-Єжи Станіславського; разом надали кошти для коштовної каплиці її матері в старому костелі домініканців Львова
- Микола — стольник сяноцький, чоловік Зофії Лянцкороньської, швагро подільського воєводи Станіслава Лянцкоронського[11]
- Анна — дружина Олександра Дідушицького
- Анна — донька Мартина, дружина Станіслава Кашовського, Яна Одживольського; продала 1643 року успадковані Язловець з прилеглими селами Станіславу Конецпольському[12]
- Юрій — син Мартина та Анни Язловецької, чоловік Фредрівни,
- Єлизавета — дружина Миколая Коли[13]
- Мартин — син Миколи
- Мартин — чоловік Катерини Гербурт з Фельштина
- Андрій — перемиський каштелян, мав 4 сини:
- Станіслав — белзький староста[14]
- Андрій — дідич Хмелеви (тепер Заліщицький район)[15]
- Флоріян — секретар королеви Бони Сфорци[16]
- Юрій[17] Чурило — сприяв перевезенню чудотворного образу Богоматері до Рудок
- кс. Станіслав з Горая — львівський латинський парох часів Хмельниччини[18]
- Агафія (Агата) з Чурилів — дружина Острозького Федора Даниловича[19]
- Анна з Чурилів на Стоянцах Мацєйовська — дружина Любомльського старости, охмістра королеви Барбари Радзивілл Станіслава Мацєйовського, сестра Ельжбети[20]
- Єлизавета з Чурилів Гербурт — дружина Якуба Гербурта, теща очільника рокошу Міколая Зебжидовського
- Евфрозина з Чурилів Оссолінська — друга дружина жидачівського старости Героніма Оссолінського.[21]
- Анна — донька Миколи та Зофії Лянцкороньської,[22] дружина любачівського каштеляна Олександра Дідушицького[23]
- Ядвіга — донька Андрія, дружина посідача 1454 року П'ятничани Жидачівських Петра Внучка[24]
- Станіслав Чурило — підкоморій львівський
Маєтності
Отримали чимало маєтностей після вигасання роду Язловецьких.
Їх маєтностями були, зокрема:
- в Руському воєводстві: Стоянці, маєтки біля Косова, Рахині з соляними жупами (Прикарпаття), Чернелиця і Заболотівщина над Прутом
- у Подільському воєводстві: Озаринці, Яришів, Серебринці, Олчедаїв, Мурафа, Снітків, Лучинець та ін.[1]
Remove ads
гербу Равич
Каспер Несецький та Адам Бонецький стверджували про існування роду Чурилів гербу Равич, дідичним селом яких було Чурили Луківського повіту.
Представники
- Яків — домівник Пйотра Любранського.
- Чурили Олендзькі
Деякі представники роду від назви села Оленди (Olendy), розташованої поряд з с. Чурили, писалися як Чурили Олендзькі.
- Станіслав — луківський гродський суддя 1581.
- Ян — отримав лист żelazny від короля Владислава IV у 1637.
Remove ads
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads