Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Чусовітіна Оксана Олександрівна
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Оксана Чусовітіна (рос. Оксана Александровна Чусовитина; нар. 19 червня 1975) — радянська, узбецька, а потім німецька гімнастка, олімпійська чемпіонка. За своє спортивне довголіття отримала у журналістів прізвисько «бабуся спортивної гімнастики»[1].
| Оксана Олександрівна Чусовітіна рос. Оксана Александровна Чусовитина | |
|---|---|
 Оксана Чусовітіна в 2024 році | |
| Загальна інформація | |
| Прізвиська | бабуся спортивної гімнастики |
| Громадянство | СРСР Німеччина Узбекистан |
| Місце проживання | Ташкент |
| Народження | 19 червня 1975 (50 років) Бухара, СРСР, тепер Узбекистан |
| Зріст | 153 см |
| Вага | 44 кг |
| Спорт | |
| Країна | СРСР→ Узбекистан→ Німеччина |
| Вид спорту | гімнастика |
| Дисципліна | Опорний стрибок, вільна програма |
| Клуб | Prorsoivi Club/Turnteam Toyota Köln |
| Нац. збірна | Узбекистан, Німеччина |
| Особисті рекорди | єдина в історії гімнастка, що брала участь у восьми Олімпійських іграх; одна з п'яти гімнасток у світі, що повернулась до спорту після народження дитини |
Нагороди | |
| Чусовітіна Оксана Олександрівна у Вікісховищі | |
Remove ads
Біографічні дані
Узагальнити
Перспектива
Оксана Чусовітіна народилася у Бухарі, виросла у Ташкенті. Вона була молодшою дитиною у сім'ї з чотирма дітьми. Її батько був військовим, росіянин за національністю, мати — осетинка[2]. У сім років вона спробувала записатися до секції кінного спорту, але їй відмовили через вік. У результаті Оксана захопилася спортивною гімнастикою, у якій вона стала знаменита своїм унікальним у цьому виді спорту довголіттям. Вона стала олімпійською чемпіонкою на Барселонській олімпіаді 1992 року, представляючи Об'єднану команду країн СНД разом з Розалією Галієвою, Світланою Богинською, Тетяною Гуцу, Оленою Грудневою та Тетяною Лисенко, а через 16 років на Пекінській олімпіаді вона виборола срібну медаль як представниця Німеччини. В період з 1993 по 2006 рік Оксана представляла на міжнародних змаганнях Узбекистан, потім стала виступати за Німеччину. Вона єдина в історії гімнастка, яка виступала на 8 Олімпіадах. Одна з 5 гімнасток, що повернулись до великого спорту після народження дитини. На Олімпійських іграх 2016 року у Ріо-де-Жанейро у опорному стрибку виборола: у кваліфікації 5 місце, у фіналі 7 місце. Після закінчення Олімпіади 2016 Чусовітіна заявила, що не збирається закінчувати спортивну кар'єру та буде продовжувати тренування, також вона не виключила своєї участі у Олімпіаді 2020 року. Вона взяла участь у своїй восьмій Олімпіаді у віці 46 років, після якої оголосила про завершення спортивної кар'єри. Але вже через два місяці вирішила повернутися в спорт і почала готуватися до Азійських ігор-2022. Повернення вийшло тріумфальним. 4 березня 2022 року гімнастка сенсаційно завоювала золото в опорному стрибку на другому етапі Кубка світу в Досі, випередивши конкуренток удвічі, а то й утричі молодших за неї.
Чусовітіна збиралась позмагатись за право на участь у своїй дев'ятій Олімпіаді у 2024 році, але перед чемпіонатом Азії-2024 отримала травму та не змогла відібратися на свої дев'яті Ігри. Але вона не виключає, що виступить на Іграх-2028 у Лос-Анджелесі, якщо кваліфікується туди[3].
У березні 2025 року (за 3 місяці до свого 50-річчя) Оксана Чусовітіна здобула чергову перемогу. Вона виграла золоту медаль в опорному стрибку на етапі Кубка світу зі спортивної гімнастики в азербайджанському Баку[4].
Remove ads
Родина
Узагальнити
Перспектива
Будучи в збірній Узбекистану Оксана познайомилася і вийшла заміж за чемпіона Азії з греко-римської боротьби Баходіра Курбанова. У пари народився син Алішер. За чотири місяці після народження сина Оксана повернулася на поміст і продовжила виступати на міжнародних змаганнях за команду Узбекистану. У 2002 році Оксана Чусовітіна та Баходір Курбанов поверталися додому з Азійських ігор, коли дізналися, що у сина несподівано пішла горлом кров, і його забрали до лікарні з підозрою на запалення легенів. Лікарі зробили пункцію та діагностували лейкемію. Щоб дитина вижила, їй необхідно було пройти курс хіміотерапії протягом місяця. В Узбекистані врятувати Алішера було неможливо, сім'ї запропонували пролікувати сина в онкологічному центрі в Кельні. Сума на лікування складала сотні тисяч доларів. На допомогу родині прийшов спортклуб Німеччини, за який Оксана виступала в Бундеслізі. Його господарі виступили гарантами кредиту, завдяки чому вдалося розпочати лікування Алішера. Баходіру довелося залишити спортивну кар'єру заради сина, а Оксана продовжила тренуватися та виступати на турнірах. Згодом Чусовітіна вирішила прийняти громадянство Німеччини щоб, по-перше, лікування сина було безкоштовним, по-друге, віддячити німцям за допомогу їхній родині. У 2008-му у віці 33 роки на своїй п'ятій Олімпіаді Оксана здобула срібну медаль опорному стрибку, що стала для збірної Німеччини першою олімпійською нагородою у спортивній гімнастиці з 1936 року. Після пекінської Олімпіади хвороба Алішера відступила.
Remove ads
Визнання
У віці 41 року і 56 днів Оксана Чусовітіна стала найстаршою учасницею олімпійських змагань зі спортивної гімнастики та першою в історії чинною спортсменкою, введеною до Міжнародної Зали слави спортивної гімнастики.
Її включено до Книги рекордів Гіннеса як єдину гімнастку у світі, яка вже вісім разів поспіль (1992, 1996, 2000, 2004, 2008, 2012, 2016, 2020) брала участь у літніх Олімпійських іграх.
Чусовітіна є авторкою п'яти гімнастичних елементів, названих на її честь: має по два іменні елементи в опорному стрибку й на брусах та один — у вільних вправах[5].
Виступи на Олімпіадах
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads