Чюлу-Гіллз (національний парк)

Національний парк Чюлу-Гіллз — гірський масив в окрузі Макуені^[en] на південному сході Кенії. Парк представляє вулканічне поле завдовжки 100 км витягнуте у напрямку з північного сходу на південний захід. Висота найвищої вершини — 2188 м.^[1]

Чюлу-Гіллз

2°36′ пд. ш. 37°51′ сх. д.
Країна	Кенія
Площа	741 км²
Засновано	1983
Вебсторінка	kws.org/parks/parks_reserves/CHNP.html
Чюлу-Гіллз (національний парк) (Кенія)
Чюлу-Гіллз у Вікісховищі

Печера Левіафан (також відома як печери Кісула) у національному парку Чюлу-Гіллз має завдовжки близько 11 км, одна з найдовших печер Африки. Національний парк є частиною заповідної зони Цаво, яка охоплює Західний національний парк Цаво, Східний національний парк Цаво та ліс Кібвезі.

Головні ворота парку знаходяться в Кібвезі в окрузі Макуені.

Географія

Чюлу-Гіллз розташовано приблизно за 150 км на схід від Кенійського рифту і складаються з кількох сотень невеликих лавових потоків і конусів. Вулканізм у цьому районі розпочався близько 1.4 мільйонів років тому в північній частині пагорбів, і з часом вулканічна діяльність поширювалася на південний схід. Ці вулкани досі вважаються діючими, оскільки їх останні два виверження (Шайтані та Чайну) відбулися в 1856 році ^[1]. На пагорбах знаходиться печера Левіафан, одна з найдовших лавових труб у світі. ^[2]

Місто Кібвезі розташоване за 30 км на північний схід від пагорбів Чюлу.^[3]

На пагорбах Чюлу немає постійних річок, але опади на пагорбах живлять річки Цаво та Галана а також джерела Мзіма на навколишніх рівнинах.^[3]

Пагорби Чюлу розділяють рівнини Цаво і Амбоселі. Місцевість населена народами масаї та камба.^[4]

Екологія

Нижні частини пагорбів складаються з луків і чагарників, а вище приблизно на висоті 1800 метрів переважають гірські ліси. У лісі зустрічаються Neoboutonia macrocalyx, фрукти футбольного м'яча, африканська вишня, Strombosia scheffleri, Cassipourea malosana, чорний залізняк і африканський падуб . У деяких ізольованих частинах переважає абіссінський корал . У нижніх частинах лісу переважають ялівець африканський або Commiphora baluensis. ^[3]

Ссавці, які зустрічаються на пагорбах, включають східних чорних носорогів,^[5] капських буйволів, бушбуків, канн,слонів, кущових свиней, масайських жирафів, леопардів, левів, гірських очеретяників, штейнбоків, антилоп гну та зебр Гранта . Гепарди також зрідка зустрічаються на рівнинах пагорбів Чюлу. Різноманітні змії мешкають на пагорбах, як-от чорна мамба, листкова гадюка та скельний пітон.^{[2] [3]}

Пагорби мають велике різноманіття птахів, деякі з них ендемічні. До птахів, що живуть в національному парку, відносяться: франколін Шеллі, малинівка біла, дрізд помаранчевий, папоротник очеретянка коричнева, орлан-ястреб Айреса, африканський вінценосний орел, бойовий орел і шпак Еббота.^[6]

На пагорбах росте дикий кат, який збирають місцеві жителі. Навколо пагорбів також вирощують кат. Кат з пагорбів Чюлу відомий як Чуйлу, на відміну від Міраа, який культивується в окрузі Меру.^[7]

Охорона

Національний парк Чулю-Гіллз охоплює східну частину пагорбів і є під управлінням Служби дикої природи Кенії. ^[3] Парк утворено в 1983 році. Він утворює північно-західне продовження національного парку Цаво-Вест . ^[2] Західний край пагорбів охоплений заповідником West Chyulu Game Conservation, який належить ранчо групи масаїв.^[3]

Потенційні загрози для екосистеми включають браконьєрство, надмірне випасання худоби зростаючої популяцією пастухів масаї та дефіцит води.^[5]