Тамара Шакірова

Тамара Халімівна Шакірова (рос. Шакирова Тамара Халимовна), 26 листопада 1955; Ташкент, Узбецька РСР—22 лютого 2012; Ташкент, Узбекистан) — узбецька радянська акторка, заслужена артистка Узбецької РСР.

Тамара Шакірова
Ім'я при народженні	Тамара Халімівна Шакірова
Народилася	26 листопада 1955(1955-11-26)[1]  Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Померла	22 лютого 2012(2012-02-22)[1] (56 років)  Ташкент, Узбекистан
Національність	узбечка
Громадянство	СРСР  Узбекистан
Діяльність	акторка
Alma mater	Державний інститут мистецтв Узбекистану
Роки діяльності	1970—1998
Чоловік	Отабек Хатамович Ганієв
Діти	Райхон
IMDb	ID 0787681
Нагороди та премії
Заслужена артистка Узбецької РСР (1983), Державна премія Узбецької РСР ім. Хамзи «За виконання жіоночих образів» в фільмах «Ленінградці, діти мої...», «Непокірна» (1983)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шакірова.

Біографія

Тамара Шакірова народилася 26 листопада 1955 року в місті Ташкент, Узбецька РСР.

У фільмах почала зніматися в 14 років, починаючи з початку 1970 року. Свою першу роль Шакірова виконала в фільмі «Сліпий дощ» 1970 року режисера Анатолія Кабулова. Після цього багато знімалася, в таких фільмах як «Це було в Коканді», «Вогняні дороги», «Семург».

Починає працювати з 1973 року на кіностудії «Узбекфільм». Після цього закінчила заочне відділення акторського факультету Ташкентського театрально-художнього універститету ім. А. Островського, де навчалася з 1974 по 1976, рік.

Була одружена з Отабеком Хатамовичом Ганієвим, онуком режисера Набі Ганієва. У шлюбі народила двох дочок: Райхон 1978 року і Насіба 1984 року.

Померла Тамара Шакірова 22 лютого 2012 року від раку в місті Ташкент, Узбекистан.

Фільмографія

• «Без страху» (1971, Гульсара)
• «Короткі зустрічі на довгій війні» (1975, Гульшод)
• «Сьомий джин» (1976, принцеса Фіруза)
• «Вище лише хмари» (1976, Наргіз)
• «Вогняні дороги» (1977—1984)
• «Повітряні пішоходи» (1979)
• «Сіре дихання дракона» (1979)
• «Сьома п'ятниця» (1980, Азіза)
• «На перевалі не стріляти!» (1983)
• «Вкрали нареченого» (1985, Нігяр)
• «Халіма» (1991)