Шаланки

Шала́нки (угор. Salánk) — село у Вилоцькій селищній громаді Берегівського району Закарпатської області України.

село Шаланки
Герб
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Берегівський район
Тер. громада	Вилоцька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA21020090110090200
Основні дані
Засноване	1332
Населення	3.110
Поштовий індекс	90311
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	48°13′40″ пн. ш. 22°53′02″ сх. д.H G O
Середня висота над рівнем моря	118 м
Місцева влада
Адреса ради	90311, с.Шаланки, вул.Миру, 5
Карта
Шаланки
Шаланки
Мапа
Шаланки у Вікісховищі

Символіка

Село має історичний герб - в червоному щиті срібна вовча щелепа.^[1]

Історія

У XVII—XVIII ст. поселення мало статус містечка й користувалося власним гербом: на червоному тлі — срібна вовча щелепа з трьома зубами (герб роду трансільванських князів Баторі (Баторіїв), пов'язаних з історією Шаланок).

Історія села тісно пов'язана з  Ференцом ІІ Ракоці, який проводив свій останній парламент тут, десь на вершині Гельмека, у 1711 році. 17-18 лютого II. Князь Ракоці провів останню зустріч зі своїми радниками в палаці Шаланок.  У 1717 році палац  був розграбований і знищений кримськими татарами, які вторглися в село.

Релігія

Докладніше: Реформатська церква (Шаланки)

На наявність греко-католицької громади вказує і звіт єпископа Мануїла Ольшевського 1751 року про візитацію греко-католицьких парохій в Угочі за розпорядженням Марії Терезії.

Спочатку місцева церква була філією, а з 1702 р. значиться як парохіяльна, з одним дзвоном. В 1751 р. йдеться про дерев’яну церкву, вкриту старими шинґлами, в бідному стані, з одним дзвоном та образами на полотні крім Пр. Діви Марії.

Другу дерев’яну церкву збудовано парохіянами в 1762 р. В 1847 р. згадується дерев’яна церква, що стояла на місці саду біля теперішньої церкви. Переказують, що церква згоріла, але збереглися всі образи зі старого іконостасу.

Теперішню муровану церкву споруджено в формі однонавної базиліки. У вівтарній частині зберігаються великі образи, що прикрашали римо-католицьку каплицю, розібрану за радянської влади. На пам’ять про загиблих у першій світовій війні односельчан у 1916 р. в церковному саду встановлено хрест. Місцевий парох Дєрдь Матейчо з 1949 р. до 1956 перебував у радянських концтаборах. 27 серпня 1991 р. храм повернуто греко-католикам.

Гора

Гора — колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Об'єднане з селом Шаланки рішенням облвиконкому Закарпатської області № 431 від 30.07.1962

Перша згадка у другій половині XIV століття, як Гемливц.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3152 особи, з яких 1501 чоловік та 1651 жінка^[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3110 осіб^[3].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

Мова	Відсоток
угорська	89,61 %
українська	9,74 %
російська	0,48 %
білоруська	0,13 %
циганська	0,03 %

Транспорт

Через село проходить вузькоколійна залізниця Виноградів-Хмельник (Боржавська вузькоколійна залізниця).

Туристичні місця

• Великий Ліс — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення.
• Через село проходить вузькоколійна залізниця Виноградів-Хмельник (Боржавська вузькоколійна залізниця).
• реформатський храм близько 1390-1405 років у стилі сільської готики
• стіл Ракоці на горі Гемлегедь
• меморіальний парк Парк, був створений у 2003 році
• В селі Шаланки туристів приваблює винний підвал Ференца II Ракоці (Підвал Кабодере) довжиною понад 40 метрів.
• На сході села знаходиться гора, яку ще донедавна, навіть, у серйозних наукових роботах називали Шаланка, але, виходячи з древньої місцевої традиції, називатимемо її Гемливц (368,6 м).
• джерело Келемена Мікеша

Відомі люди

• Глеба Юрій Юрійович, український генетик.
• Варга Золтан ( 29 вересня 1944, Шаланки –) - хореограф, викладач народних танців, керівник танцювальної групи.
• Тут народився художник Міклош Гарангозо.