Шама індійська

Ша́ма індійська^[2] (Copsychus saularis) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії^[3]. Є національним птахом Бангладеш^[4][5].

?Шама індійська
Самець індійської шами (Шрі-Ланка)
Самиця індійської шами (Національний парк Кеоладео, штат Раджастхан, Індія)
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід:	Шама (Copsychus)
Вид:	Шама індійська
Біноміальна назва
Copsychus saularis (Linnaeus, 1758)
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Gracula saularis Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище:	Copsychus saularis
Віківиди:	Copsychus saularis
ITIS:	559432
МСОП:	103893432
NCBI:	343929

Опис

Самець і самиця індійської шами

Самець індійської шами (Колката, Індія)

Самиця індійської шами (Колката, Індія)

Довжина птаха становить 19-23 см, враховуючи довгий, часто направлений догори хвіст, вага 29-51,3 г. У самців верхня частина тіла, голова і горло чорні, за винятком білих плям на плечах, нижня частина тіла і хвіст з боків білі. У самиць верхня частина тіла сірувато-чорна, а нижня частина тіла сірувато-біла. Очі темні, дзьоб чорний, лапи чорнуваті. У молодих птахів пера на голові і верхній частині тіла мають коричневі краї, що формують лускоподібний візерунок. Спів мелодійний, різноманітний, через нього птахів часто утримують в неволі^[6]. Індійські шами здатні імітувати голоси інших птахів^[7][8].

Підвиди

Виділяють сім підвидів:^[9]

• C. s. saularis (Linnaeus, 1758) — від північно-східного Пакистану і Індії до Таїланду, Індокитаю і Південного Китаю, острів Хайнань;
• C. s. ceylonensis Sclater, PL, 1861 — південь Індії і острів Шрі-Ланка;
• C. s. andamanensis Hume, 1874 — Андаманські острови;
• C. s. musicus (Raffles, 1822) — Малайський півострів, Суматра і сусідні острови (Сімелуе, Ніас, Бату^[en], Ментавай, Белітунг, Банка), західна Ява, південь і захід Калімантану;
• C. s. amoenus (Horsfield, 1821) — схід Яви і Балі;
• C. s. adamsi Elliot, DG, 1890 — північ Калімантану, Банггі^[en] і сусідні острови;
• C. s. pluto Bonaparte, 1850 — схід і південний схід Калімантану, острови Маратуа^[id].

Філіпінська шама раніше вважалася підвидом індійської шами, однак була визнана окремим видом^[10].

Поширення і екологія

Індійські шами мешкають в Пакистані, Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, Китаї, М'янмі, Таїланді, В'єтнамі, Лаосі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії, Брунеї і на Шрі-Ланці. Вони живуть в підліску субтропічних і тропічних лісів, в рідколіссях, на плантаціях, в парках і садах, часто поблизу людських поселень. Зустрічаються на висоті до 1900 м над рівнем моря.

Індійські шами живляться переважно комахами та іншими безхребетними, а також нектаром, дрібними геконами та іншими ящірками^[11][12], іноді навіть рибою^[13]. В Індії сезон розмноження у них триває з березня по липень, а в Південно-Східній Азії з січня по червень. Самці співають, сидячи на високому сідалі, і демонструють себе самицями, розпушуючи пір'я.

Гнізда чашоподібні, робиться з гілочок і корінців, розміщується в дуплах дерева або в тріщинах в будівлях. В кладці 4-5 блідо-блакитнувато-зелених яєць, поцяткованих коричневими плямками. Інкубаційний період триває 12-14 днів, насиджують і самиці, і самці^[14][15]. Пташенята покидають гніздо через 12 днів після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще деякий час.