Шарлотта Бірч-Пфейфер

|опис зображення=

Коротка інформація Шарлотта Бірч-Пфейфер, Charlotte Birch-Pfeiffer ...

Шарлотта Бірч-Пфейфер
Charlotte Birch-Pfeiffer

Народилася	23 червня 1800(1800-06-23) Штутгарт
Померла	25 серпня 1868(1868-08-25) (68 років) Берлін, Німецька імперія
Поховання	Friedhof IV der Gemeinde Jerusalems- und Neue Kirche^d
Підданство
Діяльність	актриса та літераторка
Відомі учні	Auguste von Hagn^d^[1]
Знання мов	німецька^[2]^[3]
Родичі	Hermine von Hillern^d
Діти	Вільгельміна фон Гіллерн
Медіафайли у Вікісховищі

Шарлотта Бірх-Пфейфер (нім. Charlotte Birch-Pfeiffer; 23 червня 1800, Штутгарт — 25 серпня 1868, Берлін)^[4] — німецька актриса і драматична письменниця, режисерка та авторка понад 100 вистав і лібрето.^[5]^[6]

Шарлотта Пфейфер народилася 23 червня 1800 року в місті Штутгарт в родині чиновника Фердинанда Фрідріха і Джоан Пфейфер. ЇЇ батько був засуджений у Відні в 1805 році до тривалого ув'язнення у фортеці^[de] за явні пронімецькі настрої, однак, вже наступного року, на особисте прохання баварського короля Максиміліана I, був відпущений на свободу, після чого родина Пфейерів переїхала до Мюнхена.

У тринадцятирічному віці вона вступила на придворну сцену і розвинула свій талант під керівництвом Цуккаріні. Успішно виступаючи в ролях трагічних коханок у Мюнхені та своїх артистичних подорожах Німеччиною мала значну підтримку глядачів^[7].

У 1825 році Шарлотта Бірх-Пфейфер одружилась з доктором Крістіаном Бірхом — автором біографічного твору «Ludwig Philipp der Erste, der König Franzosen» (3-й том, Штутгарт, 1841—1843; 3-тє вид. 1851).

Потім, уклавши договір з театром Ан дер Він, який очолював Карл Карл^[de], вона здійснила цілий ряд артистичних поїздок і гастролювала в Амстердамі, Будапешті та Санкт-Петербурзі.

У 1837 році Шарлотта Бірх-Пфейфер взяла на себе управління цюрихським театром Stadttheater, маючи намір разом із Зейдельманом зробити його «школою-розсадником» для німецької сцени загалом.

У 1843 році Шарлотта Бірх-Пфейфер залишила Цюрих і після гастрольного туру містами Німеччини отримала в 1844 році запрошення на королівське сцену в Берліні, і залишалася в столиці до самої кончини 25 серпня 1868 року.^[6]

24 лютого 2013 року в Театрі Сток у Цюриху Шарлотті Бірх-Пфайфер була присвячена вистава про її життя Бірзи-Пфайффера^[8].

Наприкінці XIX — на початку XX століття на сторінках «Енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона» про неї були написані такі рядки:

У своїх драматичних творах, здебільшого сентиментального характеру, вона з великим умінням пристосувалась до смаків публіки і продемонструвала ефективне знайомство зі сценічними ефектами. З її вистав удостоїлися хорошого прийому «Pfefferrosel» (Відень, 1833); «Hinko», що мала прем'єру в 1828 році; «Die Günstlinge», «Der Glö ckner von Notre Dame» (за «Notre-Dame de Paris» Віктора Гюго); «Rubens in Madrid» (Цюрих, 1839); «Dorf und Stadt» (1848, за «Frau Proffessorin» Ауербаха); «Die Marquise von Vilette» (1845); Б. випробувала свої сили і в сфері опери та роману. Чимало її вистав і тепер приваблюють публіку^[7].

«Gesammelte dramatischen Werke», що були написані письменницею, надрукували 23-ма томами (Лейпциг, 1863—1880), її «Gesammelte Novellen und Erzählungen» видані трьома томами (Лейпциг, 1862—1865).

Її донька Вільгельміна фон Гіллерн також здобула популярність на літературному терені, як авторка романів^[9]^[10].

Шарлотта Бірч-Пфейфер

Життєпис

Бібліографія

Інтерпретації драматичних творів

Власні вистави

Лібрето

Оповідання

Примітки

Wikiwand - on