Шарлотта Елліотт

Шарлотта Елліотт (англ. Charlotte Elliott; 1883—1974) — американська вчена, одна з перших фізіологів рослин, спеціалізувалася на бактеріальних організмах, які спричиняють хвороби сільськогосподарських культур, автор широко використовуваної довідкової праці Manual of Bacterial Plant Pathogens^[5][6]. Вона була першою жінкою, яка отримала ступінь доктора філософії з ботаніки в Університеті Вісконсину у Медісоні^[5][6].

Шарлотта Елліотт
Народилася	2 серпня 1883(1883-08-02)[1]
Померла	7 серпня 1974(1974-08-07)[1] (91 рік)
Країна	США
Діяльність	фізіологиня, ботанік, міколог, наукова письменниця
Галузь	ботаніка
Alma mater	Стенфордський університет[2] і Університет Вісконсину в Медісоні[2]
Знання мов	англійська[3]
Заклад	Міністерство сільського господарства США[2]

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Елліотт.

Освіта

Елліотт народилася у Берліні, штат Вісконсин. У 1907 році отримала ступінь бакалавра із зоології в Стенфордському університеті. Кілька років вона викладала біологію у державній школі в Спірфіші та відвідувала літні курси в Чиказькому університеті^[7][8]. У 1913 році Шарлотта Елліотт отримала ступінь магістра з фізіології рослин у Стенфордському університеті^[5]. Їй запропонували посаду асистента на кафедрі ботаніки, але вона відмовилася через сімейні обставини та повернулася до Вісконсина^[7].

У Вісконсині вона два роки (1914–1916) працювала викладачем Сільськогосподарського коледжу Дакоти^[7][8]. Елліотт пішла, щоб продовжити дипломну роботу з патології рослин, спочатку як науковий співробітник Бруклінського ботанічного саду, а потім як студентка Університеті Вісконсину у Медісоні, де вона отримувала стипендію від випускників Бостона^[7][8]. У 1918 році вона стала першою жінкою, яка закінчила докторат з ботаніки в Університеті Вісконсина^[5]. Темою її дисертації була хвороба вівса Pseudomonas coronafaciens^[5].

Кар'єра

Бактеріолог Ервін Фрінк Сміт залучив Елліотт до роботи в Бюро рослинництва при Міністерстві сільського господарства США (USDA)^[5]. Там вона продовжила свої дослідження як фітопатолог, опублікувавши численні статті у цій галузі^[5][6]. Серед її відомих наукових робіт є така, що встановлює роль жука-блохи як переносника захворювання кукурудзи, викликаної бактерією Pantoea stewartii^[5]. Це дослідження привело до методу прогнозування інтенсивності захворювання в будь-який рік на основі температурних індексів, які відображали, наскільки успішно жуки пережили попередню зиму^[5]. Також вона описала кількох нових видів^[6].

Елліотт написала широко використовувану книгу Manual of Bacterial Plant Pathogens. Вперше була опублікована у 1930 році, перевидана із змінами у 1951 році, і досі ця книга користується популярністю у дослідників^[5][6][9].

У 1942 році вона працювала на посаді президента Ботанічного товариства Вашингтону^[10].

Шарлотта Елліотт померла у 1974 році.

Окремі публікації

Книги

• Manual of Bacterial Plant Pathogens (1930)
• Halo-Blight of Oats (1920)

Статті

• "Helminthosporium-Turcicum Leaf Blight of Corn". Phytopathology 36.8 (1946): 660–666. With Merle T. Jenkins.
• "Seasonal Development, Insect Vectors, and Host Range of Bacterial Wilt of Sweet Corn." Journal of Agricultural Research 60.10 (1940): 645–686. With F.W. Poos.
• "Dissemination of Bacterial Wilt of Corn." Iowa State College Journal of Science 9 (1935): 461–480.
• "Overwintering of Aplanobacter stewarti." Science 80.2074 (1934): 289–290. With F.W. Poos.

Див. також

Список жінок-ботаніків