Шарль Ніколь

Шарль Жуль Анрі Ніколь (фр. Charles-Jules-Henri Nicolle; 21 вересня 1866 — 28 лютого 1936) — французький лікар, бактеріолог і паразитолог, удостоєний у 1928 році Нобелівської премії з фізіології або медицини.

Шарль Жуль Анрі Ніколь
фр. Charles-Jules-Henri Nicolle
Ім'я при народженні	фр. Charles Jules Henri Nicolle
Народився	21 вересня 1866(1866-09-21) Руан, Франція
Помер	28 лютого 1936(1936-02-28) (69 років) Туніс
Місце проживання	Франція, Туніс
Країна	Франція
Національність	француз
Діяльність	біолог, лікар, професор, бактеріолог, мікробіолог, ботанік
Alma mater	Руанський університет
Галузь	бактеріологія, паразитологія
Заклад	Пастерівський інститут
Посада	професор
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор медицини
Членство	Французька академія наук Шведська королівська академія наук Паризька медична академія Société des écrivains normandsd Académie des sciences d'outre-merd
Відомий завдяки:	дослідження епідеміології епідемічного висипного тифу
Батько	Eugène Nicolled
Брати, сестри	Maurice Nicolled Marcel Nicolled
Нагороди	Нобелівська премія з фізіології або медицини (1928)
Роботи у Вікіджерелах  Шарль Ніколь у Вікісховищі

Біографічні відомості

Народився 21 вересня 1866 в Руані. Закінчив Руанський університет (1893). Працював у Пастерівському інституті в Парижі у І. І. Мечникова і Е. Ру, в 1893—1902 роках був професором мікробіології Руанського університету. У 1903 році заснував і очолив Пастерівський інститут у Тунісі. З 1933 року — професор Колеж де Франс. Основні роботи присвячені багатьом інфекційним хворобам: епідемічному висипному тифу, епідемічному поворотному тифу, бруцельозу, лейшманіозу, токсоплазмозу, марсельській гарячці, скарлатині тощо. У 1909 році показав можливість експериментального зараження збудником епідемічного висипного тифу морської свинки, що відкрило широкі можливості для вивчення і діагностики цієї інфекційної хвороби. У 1916 році разом з Блезо розробив спосіб лікування цієї хвороби. Створив вакцину проти м'якого шанкра, запропонував спосіб лікування кору за допомогою сироватки реконвалесцентів, довів можливість вакцинації тварин від бруцельозу.

У 1928 році був нагороджений Нобелівською премією з фізіології або медицини за встановлення того факту, що переносником епідемічного висипного тифу є платтяна воша. Однак у вітчизняній літературі зустрічаються описи того, що цей факт був встановлений ще за три десятиліття (у 1892 році) до дослідів Ніколя, професором Київського університету Григорієм Мінхом.

Помер Шарль Ніколь у Тунісі 28 лютого 1936 року.

Посилання

• Nobel Lectures, Physiology or Medicine 1922—1941 [Архівовано 21 грудня 2001 у Wayback Machine.] — Біографія Шарля Ніколя на сайті Нобелівського комітету (англ.)
• How Charles Nicolle of the Pasteur Institute discovered that epidemic typhus is transmitted by lice: reminiscences from my years at the Pasteur Institute in Paris [Архівовано 1 грудня 2008 у Wayback Machine.] «Як Шарль Ніколь відкрив передачу епідемічного висипного тифу вошами». Людвік Кросс, 6 серпня 1996 року.