Шарль Плюм'є

Шарль Плюм'є́ (фр. Charles Plumier; 20 квітня 1646 — 20 листопада 1704) — французький ботанік, токар.

Шарль Плюм'є
фр. Charles Plumier
Народився	20 квітня 1646(1646-04-20)[1][2][3]  Марсель, Франція
Помер	20 листопада 1704(1704-11-20)[3] (58 років)  Ель-Пуерто-де-Санта-Марія, Кадіс, Андалусія, Іспанія
Країна	Франція
Діяльність	інженер, біолог, мандрівник-дослідник, ботанік
Галузь	природнича історія
Науковий керівник	Жозеф Піттон де Турнефор
Знання мов	французька[1]
Magnum opus	Nova plantarum americanarum generad і Description des plantes de l'Amériqued
Конфесія	католицька церква
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в Марселі, в шістнадцять років вступив до монашого чину мінімів. Вивчав математики і фізики, виготовляв фізичні інструменти, був чудовим креслярем, маляром і токарем. Коли його скерували до французького монастиря Триніта-деї-Монті в Римі, Плюм'є вивчав ботаніку. Після повернення у Францію став учнем Жозефа Піттона де Турнефора і здійснив з ним декілька мандрівок.

З Південної Америки Плюм'є привіз зразки нових рослин. Ним були відкриті Magnolia L. (названа в честь французького ботаніка П'єра Маньоля) і Begonia L. (названа в честь покровителя Плюм'є, Мішеля Бегона)

Досліджував також узбережжя Франції: Прованс і Лангедок. В 1689 році в складі урядової експедиції виїхав на французькі Антильські острови. Після завершення експедиції, результати якої були визнані дуже цінними, Плюм'є був призначений королівським ботаніком. В 1693 році за дорученням короля Людовика XIV він здійснив другу подорож на Антильські острови і в Центральну Америку. В подорожі по Вест-Індії його супроводжував домініканський монах-ботанік Жан-Батіст Лаба.

Помер в 1704 році в Пуерто де Санта Марія недалеко від Кадіса, готуючись здійснити свою четверту експедицію в Перу.

Праці

• фр. «Description des plantes de l'Amérique», Paris, imprimerie royale, 1693, in folio (Опис рослин Америки).
• фр. «Traité des fougères de l'Amérique», Paris, 1705, in folio (Опис папоротей Америки).
• фр. «Nova plantarum americanarum genera», Paris, 1703-1704. (Нові роди рослин Америки)
• «Traité des fougères de l'Amérique», Paris, 1705.
• «L'Art de tourner ou de faire en perfection toutes sortes d'ouvrages au tour», Lyon, 1701.
• «Plantarum americanarum, quas olim Carolus Plumierus detexit», Amsterdam, 1707-1780.

a також багато рукописів і малюнків, що зберігаються в Національній бібліотеці і в Музеї природничої історії в Парижі.

Рослини, яким дав назву Плюм'є

Рід Лобелія (Lobelia L.) названий ним в честь ботаніка Маттіаса де Л’Обеля. Ним були відкриті Магнолія (Magnolia L.) (названа на честь французького ботаніка П'єра Маньоля), Фуксія (Fuchsia L.) (названа на честь німецького ботаніка Леонарта Фукса) і Бегонія (Begonia L.) (названа на честь покровителя Плюм'є, Мішеля Бегона).

На честь Плюм'є названо

Рід рослин Плюмерія (Plumeria L.).