Шарль Піно Дюкло

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дюкло.

Шарль Піно Дюкло (1704—1772) — французький історик, королівський історіограф.

Шарль Піно Дюкло
фр. Charles Pinot Duclos
Народився	12 лютого 1704(1704-02-12)[1][2][…]  Дінан
Помер	26 березня 1772(1772-03-26)[1][2][…] (68 років)  Париж, Французьке королівство
Країна	Франція[3]
Діяльність	письменник, історик, Encyclopédistes, прозаїк-романіст, французький мораліст, політик, біограф
Знання мов	французька
Членство	Французька академія (26 березня 1772)[4], Лондонське королівське товариство, Прусська академія наук, Академія надписів та красного письменства і Академія наук, літератури та мистецтв Руанаd
Посада	historiographer of Franced, perpetual secretary of the French Academyd, seat 19 of the Académie françaised[4] і Mayor of Dinand
Нагороди	член Лондонського королівського товариства
Роботи у Вікіджерелах  Медіафайли у Вікісховищі

З біографії

Народився в містечку Дінан (Бретань). Син заможного капелюшника^[5]. 1720 року родина втратила більшу частину статків після краху Місіссіпської компанії. Рано овдовіла мати послала сина на навчання до Парижу. Дюкло навчався в академії Луї де Курсійона. Дюкло був завсідником кав'ярні Прокоп. Згодом звернувся до літератури. Спочатку писав романи, великий успіх мав його роман «Сповідь графа …» («Confessions du comte de **», 1741). Був протеже мадам де Помпадур.

Твори

• Considerations sur les mœurs (1751),
• Confessions du comte de * * * (1742)
• Mémoires sur les mœurs du XVIII^e siècle (1749).
• Histoire de Louis XI (1745)
• Histoire de la baronne de Luz, anecdote du règne de Henri IV, (1741)
• Les Caractères de la Folie, ballet en 3 actes, 1743
• Acajou et Zirphile, (1744)
• Mémoires pour servir à l'histoire des mœurs du XVIII^e, (1751)
• Considérations sur l'Italie, (1791)
• Mémoires secrets sur le règne de Louis XIV, la régence et le règne de Louis XV, (1791)
• Remarques sur la Grammaire de Port-Royal
• Œuvres complètes (1806) (посмертно)

Повне зібрання його творів видали Desessart (1806), Belin (1821) і Auger (1821); вибрані твори — Clément de Bis (1855).