Шарль де Броквіль

Шарль Марі П'єр Альбер, граф де Броквіль (4 грудня 1860(1860-12-04) , Postel^d  — 5 вересня 1940(1940-09-05) , Брюссель ) — голова бельгійського уряду за часів Першої світової війни. Був лідером Католицької партії. Коли Німеччина порушила нейтралітет Бельгії у серпні 1914, оголосив загальну мобілізацію в країні.

Шарль де Броквіль Charles de Broqueville
Шарль де Броквіль
Прапор 27-й Прем’єр-міністр Бельгії
17 червня 1911 — 1 червня 1918 року
Монарх:	Альберт I
Попередник:	Франс Схоларт
Наступник:	Жерар Кореман
Прапор 36-й Прем’єр-міністр Бельгії
22 жовтня 1932 — 20 листопада 1934 року
Монарх:	Альберт I Леопольд III
Попередник:	Жуль Ренкін
Наступник:	Жорж Тоніс
Народження:	4 грудня 1860(1860-12-04) Постел, Бельгія
Смерть:	5 вересня 1940(1940-09-05) (79 років) Брюссель, Бельгія
Країна:	Бельгія
Релігія:	католицька церква
Партія:	Католицька партія
Батько:	Stanislas de Broquevilled[1]
Мати:	Maria Claire, Comtesse de Brieyd[1]
Діти:	Jaak, Comte de Broquevilled[1] і Robert de Broquevilled[1]
Нагороди:	Minister of Stated (31 травня 1918)
Медіафайли у Вікісховищі

Меморіал Шарля де Броквіля на проспекті його імені, Волюве-Сен-Ламбер, Брюссель

Вторгнення Німеччини 1914 року змусило уряд виїхати у вигнання до Гавра. У цей час у нього виникли суперечки із королем з приводу нейтралітету країни та співпраці з союзниками. Це послабило позиції де Броквіля, та у січні 1918 року останній був змушений піти у відставку з посади міністра закордонних справ, а у травні — з посади голови уряду, втративши підтримку своєї партії.

Де Броквіль також обіймав такі посади в різних кабінетах:

• Міністр залізничного транспорту, пошти, телеграфу й телефону (1910–1912)
• Військовий міністр (1912-1917)
• Міністр закордонних справ (1917)
• Міністр реконструкції (1917-1918)
• Міністр внутрішніх справ (1918-1919)
• Міністр національної оборони (1926–1930)

Пізніше Шарль де Броквіль став удруге прем'єр-міністром, цю посаду він обіймав з 22 жовтня 1932 до 20 листопада 1934 року.