Герцог Шарль Огюст Жозеф Луї де Морні (фр. Duke Charles Auguste Louis Joseph de Morny; 15 вересня 1811, Сен-Моріс, Швейцарія — 10 березня 1865) — французький політичний діяч і фінансист, брат Імператора Франції Наполеона ІІІ.
Коротка інформація Шарль де Морні, Народився ...
| Шарль де Морні |
|---|
фр. Charles de Morny, duc de Morny фр. Charles de Morny |
|---|
 |
| Народився | 15 вересня 1811(1811-09-15)[1][2][3] Сен-Моріс, Сен-Моріс, Вале, Швейцарія |
|---|
| Помер | 10 березня 1865(1865-03-10)[4][5][…] (53 роки) Париж |
|---|
| Поховання | Пер-Лашез |
|---|
| Країна | Франція |
|---|
| Діяльність | колекціонер мистецтва, фінансист, політик, дипломат |
|---|
| Галузь | управління[6] і політика[6] |
|---|
| Знання мов | французька[4] |
|---|
| Членство | Спілка залізничних шляхівd |
|---|
| Magnum opus | A catalogue of the highly important collection of Dutch, Flemish and French pictures of the Count de Morny, 1848d |
|---|
| Суспільний стан | аристократ |
|---|
| Титул | Duke of Mornyd |
|---|
| Посада | депутат Національної асамблеї Франції, міністр, депутат Національної асамблеї Франції і член генеральної радиd |
|---|
| Партія | Орлеаністи |
|---|
| Батько | Шарль Жозеф де Флао |
|---|
| Мати | Гортензія Богарне |
|---|
| Брати, сестри | Emily Petty-Fitzmaurice, Marchioness of Lansdowned, Наполеон III Бонапарт, Napoleon Charles Bonaparted і Людовик II Голландський |
|---|
| У шлюбі з | Sof'ja Sergeevna Trubeckajad |
|---|
| Діти | Mathilde de Mornyd і Louise Le Hond[3] |
|---|
| Автограф |  |
|---|
| Нагороди | |
|---|

|
|
Закрити
Його матір'ю була королева Гортензія, дружина Луї Бонапарта.
Морні був одним із палких прихильників і організаторів проголошеної 22 січня 1852 року Другої французької Імперії. Обіймав посаду міністра внутрішніх справ.
Морні ніколи не приховував симпатій до Орлеанської династії загалом і до короля Луї-Філіпа зокрема. І коли Друга імперія запрагла конфіскувати майно родини короля, подав у відставку. Але це не перешкоджало його стрімкій кар‘єрі за правління Наполеона ІІІ.
Від листопада 1854 до травня 1856 року він стає президентом Законодавчого корпусу і продовжив у нім головування від 1857 до 1865 року.
Помер 10 березня 1865 року.