Комітат Шарош

Ша́рош, Ша́роський коміт́ат (угор. Sáros vármegye, лат. comitatus Sarossiensis) — історичний комітат у північно-східній частині Угорського королівства, що межував з австрійською провінцією Галичина (до 1772 року — частина Польщі) на півночі, комітатом Спиш на заході, Абауй-Торна на півдні, а також Земплинським комітатом на сході. Існував до 1919 року.

Шарош

Герб комітату Шарош

Адміністративний центр (1910): Пряшів

Населення (1910): 174600

Площа (1910): 3652 км²

Мапа комітата

Адміністративний поділ комітата Шарош

Шаришський Град на літографії Георга Хофнагеля 1617 року

Руїни Шаришського граду

Історія

Після утворення ЗУНР українська етнічна частина комітату повинна була увійти до її складу згідно з «Тимчасовим основним законом» від 13 листопада 1918 року.

До 1919 року Шарош був адміністративно-територіальною одиницею у складі Угорського королівства. З 1919 територія Шароша є частиною Словаччини.

Географія

Географічно територія комітату Шарош обмежувалась Левоцькими горами, містами Кошиці та Свидник. Через комітат протікала річка Ториса.

Головним містом регіону спершу був Шариський Град, а з XVIII століття — Пряшів. У 1910 році територія комітату становила 3652 км².

Населення

Чисельність українців по роках у комітаті Шарош[1][2]
Рік	Відсоток
1720	70,1 %
1782	43,4 %
1795	36,7 %
1810	36,6 %
1820-ті	33,9 %
1840-ві	33,8 %
1857	27,6 %
1900	19,5 %
1910	22,0 %

Як показують переписи до кінця XVIII століття Шарош був заселений ще переважно русинами-українцями.

У 1439 р. у Шаришському комітаті було зафіксовано 14 православних храмів.^[3]

У XVIII столітті в комітаті Шарош русинів-українців у % від усього населення мешкало — 1720: 70,1 %, 1782: 43,4 %, а у 1795: 36,7 %^[1].

Це було слідством мадяризації та набагато більше словакизації русинів-українців.

Вже наприкінці XIX-початку XX століть переважна частина Шароша була заселена словаками, менша, північна, входила до складу української етнічної території: 1 300 км², у 1914 — 46 700 населення, у тому числі 32 200 русинів, 9 700 словаків.

У 1910 році населення становило 174 600 осіб.

1900

Кількість жителів Шароського комітату у 1900 році нараховувала 174,470 тис. осіб і складалася з наступних мовних спільнот^[2], серед них:

• Словаки: 115,141 (66,0 %)
• Русини: 33,988 (19,5 %)
• Угорці: 10,926 (6,3 %)
• Німці: 10,886 (6,2 %)
• Хорвати: 63 (0,0 %)
• Румуни: 33 (0,0 %)
• Серби: 5 (0,0 %)
• Інші або невідомо: 3,428 (2,0 %)

За даними перепису 1900 року, комітат складався з таких релігійних громад:^[4]

• Католики: 93,753 (53,8 %)
• Греко-католики: 53,434 (30,6 %)
• Лютерани: 14,494 (8,3 %)
• Євреї: 12,262 (7,0 %)
• Кальвіністи: 487 (0,3 %)
• Православні: 28 (0,0 %)
• Унітарії: 6 (0,0 %)
• Інші або невідомо: 6 (0,0 %)

1910

Кількість жителів Шарошського комітату у 1910 році нараховувала 174 620 тис.осіб і складалася з таких мовних спільнот^[2], серед них:

• Словаки: 101,855 (58,3 %)
• Русини: 38,500 (22,0 %)
• Угорці: 18,088 (10,4 %)
• Німці: 9,447 (5,4 %)
• Румуни: 321 (0,2 %)
• Хорвати: 15 (0,0 %)
• Серби: 2 (0,0 %)
• Інші або невідомо: 6,392 (3,7 %)

За даними перепису 1910 року, округ складався з таких релігійних громад:^[5]

• Католики: 94,223 (54,0 %)
• Греко-католики: 52,938 (30,3 %)
• Лютерани: 14,224 (8,1 %)
• Євреї: 12,323 (7,1 %)
• Кальвіністи: 838 (0,5 %)
• Православні: 61 (0,0 %)
• Унітарії: 12 (0,0 %)
• Інші або невідомо: 1 (0,0 %)