Шафіров Петро Павлович

Шафі́ров Петро́ Па́влович (*1669 — †1 березня 1739) — барон, російський дипломат епохи Петра I.

Шафіров Петро Павлович
рос. Пётр Шафиров
Народився	1669[1][2][…]  Смоленськ, Московське царство
Помер	1 березня 1739(1739-03-01) або 12 березня 1739(1739-03-12)[3]  Санкт-Петербург, Російська імперія[4]
Країна	Російська імперія
Діяльність	дипломат, політик
Знання мов	російська[5]
Посада	посол Росії в Туреччиніd
Рід	House of Shafirovd
Батько	Q111378753?
Діти	Isay Shafirovd[6], Катерина Шафіроваd, Марфа Шафіроваd, Анна Шафіроваd, Natalya Shafirovad і Maria Shafirovad
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

З 1691 — перекладач Посольського приказу, як його батько

1697-98 — у складі Великого посольства

З 1703 — таємний секретар при канцлері Ф. Головіні

З 1709 — віце-канцлер і керуючий поштами

Джерела

• Кирилл Новиков. «Еврей Петра Великого» // журнал «Власть» № 27 (831) от 13.07.2009 [Архівовано 19 червня 2010 у Wayback Machine.]
• Савелий Дудаков «Петр Шафиров и другие…» (2011) [Архівовано 7 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Птенцы Петра Великого. 1701—1725. Материалы / Сообщ. С. И Турбиным // Русская старина, 1872. — Т. 5. — № 6. — С. 903—951 [Архівовано 27 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

• В. І. Головченко. Шафіров Петро Павлович // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.