Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Швайківці
село в Україні, в Чортківському районі Тернопільської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Шва́йківці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Заводська селищна громада. Адміністративний центр колишньої Швайківської сільської ради.



Remove ads
Географія
Розташоване на правому березі р. Нічлавки (права притока Нічлави, басейн Дністра), за 12 км від районного центру і 5 км від найближчої залізничної станції Гадинківці.
У селі є вулиці[2]:
- Гранична,
- Чортківська,
- Шкільна,
- Центральна.
Топоніміка
Назва села утворена від патронімної назви Швайківці з первісним значенням «нащадки чи піддані Швайка». Антропоніми Швайко мотивовано апелятивом швайка «товста голка; товсте шило»[3].
Микола Крикун подає[4] наступні варіанти назв с. Швайківці, зафіксовані у хронологічному порядку у відповідних джерелах:
- Szwajkowce, с. — Подимний реєстр 1629, 1650, 1667;
- Szwajkowce, с. — Кам'янецька земська книга 1636;
- Szwajkowce, с. — Комісарський реєстр 1678;
- Sewoykofce, с. — Боплан.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Швайківці на давніх мапах
Світлини
Давні часи
Поблизу села виявлено курган та поселення давньоруської культури.
Середньовіччя, Новий Час
Перша письмова згадка про населений пункт — 1485 р. як власність братів Бучацьких гербу Абданк.
1485 р. сини Давида Бучацького Міхал, Станіслав i Ян набули від Фредра села Швайківці i Секманівці (пол. Sekmanowce) нa Поділлі.[5]
Згідно з податковим реєстром Подільського воєводства, укладеного королівським ротмістром і митником подільським Станіславом Яцимірським 1569 року село належало дідичеві Ґолінському і мав трьох орачів, кожен з яких повинен був сплачувати від плуга по 10 ґрошів[6][7].
Податковий реєстр Кам'янецького еялету за 1681 рік описує стан села: «Село Швайківці, опущене, неподалік від Чорткова. Водяний млин один зруйнований, став один зруйнований. Шляхом оцінки вартість 5000»[8].
У 1785 р. в селі проживало 306 мешканців. За Австро-Угорщини у Швайківцях були дві корчми (власники — євреї) та дві крамнички. 1880 р. в селі — 96 будинків, 633 особи. Кілька місцевих мешканців еміґрували до Канади. В селі функціонували фільварок (власність спольщеного німця Рудрофа), млин.
XX століття
За Австро-Угорщини фуціонувала 1-класна школа з українською мовою навчання; за Польщі — 2-класна утраквістична (двомовна).
Деякий період Швайківці були центром однойменної гміни. З 1 серпня 1934[9] до 1939 року село належало до гміни Колиндяни.
20–21 липня 1941 р. органи НКВС розстріляли в місті Умані на Черкащині жителів села Дмитра Іванціва й Антона Яворського.
Від червня 1941 до березня 1944 роках — під нацистською окупацією[10]
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:
- Ярослав Байрак (нар. 1912),
- Григорій Бисюк (нар. 1913),
- Йосип Боднарчук (нар. 1917),
- Петро Боднарчук (нар. 1906),
- Антон Бойко (нар. 1899),
- Роман Бойко (нар. 1925),
- Антон Віват (нар. 1900),
- Григорій Говенко (нар. 1910)
- Григорій (нар. 1910),
- Дмитро Іванців (нар. 1909),
- Євстахій Іванців (нар. 1915),
- Мирослав Іванців (нар. 1915),
- Павло Васильович Іванців (нар. 1911),
- Павло Романович Іванців (нар. 1918),
- Роман Іванців (нар. 1926),
- Франко Іванців (нар. 1919).
В УПА воювали Іван Василишин, Антін Іванців, Роман Процьків, Омелян Хабенюк та інші місцеві жителі.
Період Незалежности
Приміщення школи непогано збереглось і в ньому по 2004 рік навчалися діти[11].
В березні 2009 року між Швайківцями і Гадинківцями на тополі з'явився хрест[12].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Заводської селищної громади[13].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чортківського району (1940—2020), увійшло до складу новоутвореного Чортківського району[14].
З 27 листопада 2020 року Швайківці належать до Заводської селищної громади[15].
Remove ads
Освіта
Протягом певного часу в селі діяла неорганізована школа (зокрема, у 1880 році), учителем в якій працював Едвард Паклерський (пол. Edward Paklerski).[16]
За Австро-Угорщини функціонувала 1-класна школа з українською мовою навчання; за Польщі — 2-класна утраквістична (двомовна).
Приміщення школи непогано збереглось і в ньому по 2004 рік навчалися діти[11].
Релігія
- церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (УГКЦ; 1734; дерев'яна, реставрована і відкрита 11 червня 1989 року, про що свідчить напис на стіні церкви).
Капличка Новомучеників і Блаженних українського народу проголошених Папою Іваном Павлом ІІ під час відвідин України у 2001 році. Збудована і освячена 2004 року.
Пам'ятки
- Курган Швайківці I (західноподільська група скіфського часу) — щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, охоронний номер 1479[17].
- Поселення Швайківці II (епоха бронзи; ранньозалізний час; трипільська культура; черняхівська культура) — щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, охоронний номер 1850[17].
Пам'ятники
- пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985).
- пам'ятник релігійному діячеві В. Байраку (2004, скульптор Д. Пилип'як)
Скульптура святого Флоріана
На околиці села збережено «фіґуру» святого Флоріана — захисника від вогню (1864; фундатор Рудроф). За переказами, вона встановлена на честь австрійського офіцера-драґуна, який загинув при гасінні пожежі у Швайківцях[18][19][20][21].
Remove ads
Населення
Кількість дворів у 1910 р. — 127, 1931 — 128.
Соціальна сфера, господарство
Діяли філії товариств «Просвіта» (від 1906 р.), «Січ», «Луг», «Сільський господар» та інші; бібліотека, хоровий і театральний гуртки, кооператива.
До 2021 року функціонував клуб та бібліотека, які реорганізували в студію с. Шманьківці Центру культурних послуг Заводської селищної ради[25].
Працюють фельдшерсько-акушерський пункт, ПАП «Злагода», фермерські господарства «Андрій», «Сокіл-2», «Курган-2».
Відомі люди
Народилися
- Володимир Байрак (чернече ім'я — Віталій; 1907—1946) — релігійний діяч, ієромонах-василіянин.
- Фелікс Юзеф Лянцкоронський (1737—?), син Константія та Юстини Злотницької[26].
Дідичі
- Станіслав Лянцкоронський — каштелян галицький[27]
- Станіслав Лянцкоронський — подільський воєвода, каштелян галицький; також був дідичем сіл Шманьківці, Шманьківчики та інших.[28]
- Константій Лянцкоронський — мечник гостинський, у 1741 році після тривалого процесу уклав угоду з домініканцями Чорткова.[26]
Померли
- Рох Лянцкоронський (1738—1739), син Константія та Юстини Злотницької
- Мар'янна Лянцкоронська (1748—1750), дочка Казімежа та Вікторії[26].
Remove ads
У літературі
У 2022 році Людмила Гуменюк видала книжку «Швайківці у плині століть»[29]. Гуменюк Л. Швайківці у плині століть... Тернопіль :Підручники і посібники, 2022. - 396с.
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads