Швейцарська народна партія

Швейцарська народна партія (нім. Schweizerische Volkspartei; ромш. Partida populara Svizra; ШНП), також відома як Демократичний союз центру (фр. Union democratique du centre; італ. Unione Democratica di Centro; ДСЦ) — правопопулістська націонал-консервативна політична партія у Швейцарії. Офіційний день утворення партії — 22 вересня 1971, однак передісторія партії починається 1917 року, коли була утворена Цюрихська селянська партія. У 1971 році відбулося об'єднання Партії селян, бюргерів і ремісників^[2] і Демократичної партії кантонів Гларус і Граубюнден. Партія та її попередники входить в уряди з 1959 року.

Швейцарська народна партія Демократичний союз центру нім. Schweizerische Volkspartei фр. Union democratique du centre італ. Unione Democratica di Centro ромш. Partida Populara Svizra
Країна	Швейцарія
Голова партії	Марсель Детлінг
Члени у Федеральній раді	Альберт Рьошті Гі Пармелен
Засновник	Крістоф Блохер
Дата заснування	22 листопада 1971
Штаб-квартира	Brückfeldstrasse 18 CH-3001, Берн
Ідеологія	націонал-консерватизм правий популізм економічний лібералізм євроскептицизм
Молодіжна організація	Молода ШНП
Кількість членів	90,000 (2015)[1]
Місць у  Національній раді	62 / 200
Місць у Раді кантонів	6 / 46
Офіційний колір (кольори)	Зелений
Девіз	Швейцарська якість, партія середнього класу
Офіційний сайт	svp.ch

Швейцарська народна партія у своїй політиці держиться консерватизму, економічного лібералізму та євроскептицизму, дотримується націоналістичного напрямку. Одні з головних пріоритетів діяльності ШНП — обмеження імміграції та захист нейтралітету Швейцарії. Партія також виступає за зниження податків, державних витрат^[3]. У 1992 вона була фактично єдиним противником приєднання Швейцарії до Європейської економічної спільноти (ЄЕС) серед партій і добилася проведення референдуму з цього питання, на якому громадяни країни відкинули ідеї приєднання до ЄЕС.

Останнім часом ШНП завойовує найбільшу кількість голосів виборців у порівнянні з іншими партіями: на виборах у 1999, 2003 роках партія перемагала. На парламентських виборах у жовтні 2007 ШНП отримала 29% голосів і завоювала 62 місця з 200 в Національній раді (парламенті) країни багато в чому завдяки активній діяльності члена партії Крістофа Блохера. Такої кількості голосів не вдавалося завоювати жодній партії з 1919 року^[4] після введення пропорційної виборчої системи. Часто націоналістичні гасла партії находять підтримку у населення у зв'язку з дуже великою кількістю іноземців в країні (приблизно 1/4 усього населення Швейцарії — іноземці).

За ініціативою Швейцарської народної партії 29 листопада 2009 у країні відбувся референдум про заборону будівництва в країні мінаретів, що «сприяє ісламізації країни». У результаті 59% виборців підтримали заборону на будівництво мінаретів^[5].

На референдумі 28 листопада 2010 за пропозицію Народної партії громадяни Швейцарії 53% підтримали ідею автоматичної депортації іноземців, визнаних винними в важких злочинах: убивство, зґвалтування, пограбування, торгівлю наркотиками.^[6]