Швєнтослав (підскарбій королівський)

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Швєнтослав.

Швєнтослав (Швєнтек, Швьонтек, Свєнтослав; пом. бл. 1384) — державний діяч Королівства Польського, жупник краківський (1337—1338), підскарбій королівський (надвірний) (1355—1368), коморник краківський (1368—1370), імовірно староста хенцинський (?).

Швєнтослав (Свєнтослав) пол. Świętosław
Жупник краківський
? 1337 — ? 1338
Монарх:	Казимир III Великий
Підскарбій королівський
1355 — 1368
Попередник:	Арнольд
Наступник:	Дмитро з Горая
Коморник краківський
1368 — 1370
Попередник:	Ян Зая з Хохола
Народження:	1320-ті
Смерть:	1384
Країна:	Королівство Польське

Життєпис

Згідно з Францішеком Пекосінським, за іменем Швєнтослав належав до роду Любовлітів-Оґнівітів, що використовували герб Любовля^[pl][1]. Владислав Семкович, імовірно, неправильно ототожнював підскарбія Швєнтослава зі Швєнтославом з Шубіна та Вонсоша (пом. 1403) з роду Палуків^[pl] гербу Топор, який був підкоморієм познанським (1376—1389) і каштеляном каліським (1390—1403)^[2]. Належність Швєнтослава до Палуків, але не тотожність із каштеляном каліським, приймає також Анджей Мажец^{[pl][3][4][5]}. Проте вся діяльність Швєнтослава була пов'язана з Краковом і Краківською землею, тому більш імовірним є його віднесення до Любовлітів-малополян, ніж до Палуків-великополян.

Народився він, очевидно, в першій чверті XIV століття, здогадно в Краківській землі, на теренах поблизу Кракова, чи в північно-західній частині Сондеччини (у межиріччі Дунайця та Лососіни), де був поширений герб Любовля^[6]. Вперше він згадується 24 грудня 1337 року, коли як жупник королівський засвідчив привілей абата кляштору премонстрантів у Бжеську Швєнтослава Кунькові Кунцевичеві на солтиство в Ґунові^[7]. Був королівським жупником (напевно краківським) щонайменше в 1337—1338 роках, а можливо й пізніше^[1]. Припускають, що назва одного з соляних шахтних стовбурів (стволів, вирубок) «Швєнтославський» у Величці походить саме від його імені^[8].

Протягом 1355—1368 років з перервами обіймав посаду королівського чи надвірного підскарбія^[9]. Потім протягом 1368—1370 років був останнім відомим коморником краківським^[10]. На думку дослідників, він міг певний час посідати ці два уряди одночасно. Входив до королівської ради Казимира Великого^[11].

1368 року, за наказом короля, взяв участь в укладенні жупницького статуту для Велички^[12].

Після смерті короля, під час заупокійної меси 19 листопада 1370 року коморник Швєнтослав приніс до вівтаря як пожертву символи своєї світської влади — срібні чаші з рушниками та скатертинами^[13][14].

1 липня 1384 продає нерухомість у Хенцинах — можливо, отримав її раніше завдяки тому, що обіймав посаду старости в цьому місті^[15]. Невдовзі після цього він, очевидно, помер.