Шевельов Павло Федорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шевельов.

Павло́ Фе́дорович Шевельо́в (14 січня 1917(19170114) — 19 травня 2000) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944). Після німецько-радянської війни в 1960-70 роках на керівних посадах військ ПВО СРСР, генерал-полковник авіації.

Павло Федорович Шевельов
Народження	14 січня 1917(1917-01-14) Софине
Смерть	19 травня 2000(2000-05-19) (83 роки) Брянськ
Поховання	Брянськ
Країна	СРСР
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Освіта	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби	1936—1978
Партія	КПРС
Звання	Генерал-полковник авіації
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди	(№ 2829)

Біографія

Народився 14 січня 1917 року в селі Софине (на той час Хорольський повіт, Полтавської губернії Російської імперії). Закінчив 7 класів, навчався у будівельному технікумі.

У Радянській армії з 1936 року. 1939 року закінчив Чугуївське військове авіаційне училище льотчиків.

На фронтах німецько-радянської війни з червня 1941 року.

Командир ескадрильї 67-го гвардійського винищувального авіаційного полку (1-а гвардійська винищувальна авіаційна дивізія, 16-а Повітряна армія, Центральний фронт) гвардії капітан Шевельов до кінця серпня 1943 року здійснив 189 бойових вильотів і в повітряних боях збив особисто 13 і в групі 2 літаки противника.

Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 4 лютого 1944 року^[1].

1949 року закінчив військову академію імені М.Фрунзе. 1970 року — ВАК при військовій Академії Генштабу.

Із 1978 року генерал-полковник Шевельов у відставці. Жив у Ташкенті. Пізніше переїхав до Брянська. Помер у 19 травня 2000 року.

Відзнаки і нагороди

Нагороджений двома орденами Леніна, шістьма орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, Вітчизняної війни першого ступеня, Трудового Червоного Прапора, двома орденами Червоної Зірки, медалями.