Шевцов Олександр Григорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шевцов.

Шевцо́в Олекса́ндр Григо́рович (17 жовтня 1918 — 28 квітня 1988) — радянський військовий діяч, командуючий 43-ю ракетною армією РВСП, Герой Радянського Союзу (1943), генерал-полковник авіації (1967).

Шевцов Олександр Григорович
Народження	17 жовтня 1918(1918-10-17) Шебекіно
Смерть	28 квітня 1988(1988-04-28) (69 років) Москва
Поховання	Кунцевський цвинтар
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	авіація → РВСП
Освіта	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби	1937–1976
Партія	КПРС
Звання	Генерал-полковник авіації
Командування	43-я ракетна армія
Війни / битви	Німецько-радянська війна Корейська війна
Нагороди

Біографія

Народився 17 жовтня 1918 року в місті Шебекіно Бєлгородської області. Росіянин. Закінчив 10 класів середньої школи.

У 1937 році призваний до РСЧА. У 1940 році закінчив Чугуївське військове авіаційне училище льотчиків.

Радянсько-німецька війна

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Ленінградському, Брянському та 1-му Прибалтійському фронтах. Брав участь у Курській битві, взятті Кенігсбергу. Бойовий шлях пройшов від командира авіаційної ланки до командира винищувального авіаційного полку.

До серпня 1943 року штурман 171-го винищувального авіаційного полку капітан О. Г. Шевцов здійснив 220 бойових вильотів, у 47 повітряних боях збив особисто 10 та в складі групи 6 літаків супротивника.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 вересня 1943 року за мужність і героїзм, виявлені в повітряних боях з німецько-фашистськими загарбниками капітану Шевцову Олександру Григоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1710).

На кінець війни здійснив близько 300 успішних бойових вильотів, в повітряних боях особисто збив 15 літаків супротивника.

Повоєнний час

Після закінчення війни продовжив військову службу в авіації.

У 1949 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе, проходив військову службу у військах ППО СРСР на посаді заступника командира дивізії.

З 1951 року — командир 97-ї винищувальної авіаційної дивізії (Калуга). У січні-серпні 1952 року дивізія брала участь в бойових діях у Північної Кореї проти ВПС США та їх союзників у Корейській війні. За період бойових дій льотчики дивізії здійснили 4189 бойових вильотів, провели 164 повітряних боя, збивши при цьому 67 літаків супротивника і втративши 21 літак та 10 своїх льотчиків.

У 1956 році закінчив Вищу військову академію імені К. Є. Ворошилова. З 1956 року — заступник командира, згодом — командир винищувального авіаційного корпусу.

З січня 1960 року — перший заступник командуючого повітряною армією.

З квітня 1961 року — в складі Ракетних військ стратегічного призначення, обіймав посаду заступника командуючого 50-ї ракетної армії (Смоленськ).

З серпня 1962 року — командуючий 43-ю ракетною армією (Вінниця).

З червня 1966 року — начальник Головного штабу — 1-й заступник Головнокомандуючого РВСП СРСР, член Військової Ради РВСП.

У вересні 1976 року генерал-полковник О. Г. Шевцов вийшов у запас.

Обирався депутатом Верховної Ради РРФСР 5-го скликання^[1] та Верховної Ради УРСР 6-го скликання.

Помер 28 квітня 1988 року в Москві. Похований на Кунцевському цвинтарі.

Нагороди

• Медаль Золота Зірка Героя Радянського Союзу (08.09.1943, медаль № 1710)
• Три ордени Леніна (1943, 1966, 1970)
• Чотири ордени Червоного Прапора (1942, 1943, 1945, 1968)
• Орден Олександра Невського (1944)
• Два ордени Вітчизняної війни 1-го ступеня (1944, 1985)
• Два ордени Червоної Зірки (1952, 1972)
• Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня (1975)
• Медалі.