Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Шевченкіана Івана Марчука
серія робіт з циклу «Голос моєї душі» українського живописця, народного художника України, лавреата Національної премії України ім. Шевче З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Шевченкіана Івана Марчука — серія робіт з циклу «Голос моєї душі» українського живописця, народного художника України, лавреата Національної премії України ім. Шевченка Івана Марчука.
Remove ads
Історія створення
Узагальнити
Перспектива
Перший портрет Тараса Шевченка намальований Іваном Марчуком у тринадцять років. Тоді він навчався в 7-му класі сільської школи на Тернопільщині[1]. У 1964 році живописець став переможцем академічного конкурсу студентських робіт, втіливши Шевченків образ олією на полотні. Як назву твору, обрав рядки з «Кобзаря»: «Караюсь, мучусь, але не каюсь»[1].
![]() |
Обидва вийшли із глибинки українського села; обидва без протекції, завдяки лиш вродженому талантові й титанічній праці досягши найвищих мистецьких вершин; обидва, попри популярність і славу, все життя були самітниками | ![]() |
— український мистецтвознавець Станіслав Бушак, [2] |
«Шевченкіана» І. Марчука складається з 42 робіт (зі ста запланованих), які виконані в техніці темпери (1983—1984). Щоб максимально відчувати середовище, яке породжувало Шевченкові образи й пророцтва, він працював над серією творів виключно в українських селах (жодне полотно не було створене в місті)[1]. Митець передав напруження Тарасового слова, багатство духовних поривань, особистісно-екзистенційних шукань, філософських роздумів Кобзаря[3].
![]() |
Робота над кожною картиною тривала три-чотири дні. Я малював на такому піднесенні, ніби небо мені відкрилося: ідеї, підказки, натхнення так і сипалися — звідтіля краса бачиться з оптичною точністю. Я не ходив, а літав, наче в мене виросли крила, як у янголів. Здавалося, відчув усе пережите Шевченком. Жив, думав, мріяв разом із Тарасом. Він став мені як рідний брат, я його бачив наскрізь Тоді я вже настільки відчував поета, що закривав очі і бачив сюжети майбутніх картин | ![]() |
— український живописець Іван Марчук, [1] |
Remove ads
Визнання критиків
Узагальнити
Перспектива
Дмитро Павличко так відзначає своєрідність трактування «Кобзаря»:
![]() |
Марчук явив нам свого Шевченка, не подібного на Шевченка Сластіона чи Касіяна, але саме тим і цікавого. Була ще, мабуть, у художника мета показати, що «Кобзар» — це вже не книжка, а плоть землі нашої. Тріщини, які пробігають через долоні, одяг, бандури, чола Шевченкових персонажів, нагадують тріщини у висохлому від суховію чорноземі. Відчувається спекотна суша землі, але і її родючість, непохитність і незнищенність… Він змушує нас іншими очима прочитати Шевченка, по-новому осмислити і в собі зміцнити його філософський дух | ![]() |
— український поет, перекладач, літературний критик, публіцист, шістдесятник, громадсько-політичний діяч, Герой України Дмитро Павличко, [4] |
У 1994 році у видавництві «Дніпро» вийшов «Кобзар» з ілюстраціями із Шевченкіани Івана Марчука[5]. 2014-го в Тернополі за ініціативи та кошти ректора Тернопільського національного економічного університету Андрія Крисоватого видали каталог «Шевченкіана Івана Марчука»[1][6].
Твори експонувалися в Шевченківському національному заповіднику (1983—1985, 1995, 1997), Національному музеї Тараса Шевченка (1991, 1998), Будинку Спілки письменників України (1984), Національному художньому музеї (2000) та інших.
Роботи зберігаються в Шевченківському національному заповіднику, портрет поета й ілюстрація до його послання «І мертвим, і живим» — у Національному музеї Тараса Шевченка.
Remove ads
Перелік творів
Узагальнити
Перспектива
І. Марчук назвав кожну картину конкретною строфою з конкретного твору Т. Шевченка.
Remove ads
Відзнаки
1997 року за серію робіт «Шевченкіана» з циклу «Голос моєї душі» Іванові Марчуку присуджено Державну премію України імені Тараса Шевченка[49].
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads