Шевченкіана Івана Марчука

Шевченкіана Івана Марчука — серія робіт з циклу «Голос моєї душі» українського живописця, народного художника України, лавреата Національної премії України ім. Шевченка Івана Марчука.

Шевченкіана Івана Марчука

Шевченкіана Івана Марчука
Ілюстрація Івана Марчука до поеми Т. Г. Шевченка «Тарасова ніч»
Творець:	Іван Марчук
Час створення:	1983—1984
Техніка:	темпера
Музей:	Шевченківський національний заповідник і Національний музей Тараса Шевченка
Шевченкіана Івана Марчука у Вікісховищі

Історія створення

Перший портрет Тараса Шевченка намальований Іваном Марчуком у тринадцять років. Тоді він навчався в 7-му класі сільської школи на Тернопільщині^[1]. У 1964 році живописець став переможцем академічного конкурсу студентських робіт, втіливши Шевченків образ олією на полотні. Як назву твору, обрав рядки з «Кобзаря»: «Караюсь, мучусь, але не каюсь»^[1].

	Обидва вийшли із глибинки українського села; обидва без протекції, завдяки лиш вродженому талантові й титанічній праці досягши найвищих мистецьких вершин; обидва, попри популярність і славу, все життя були самітниками
— український мистецтвознавець Станіслав Бушак, [2]

«Шевченкіана» І. Марчука складається з 42 робіт (зі ста запланованих), які виконані в техніці темпери (1983—1984). Щоб максимально відчувати середовище, яке породжувало Шевченкові образи й пророцтва, він працював над серією творів виключно в українських селах (жодне полотно не було створене в місті)^[1]. Митець передав напруження Тарасового слова, багатство духовних поривань, особистісно-екзистенційних шукань, філософських роздумів Кобзаря^[3].

	Робота над кожною картиною тривала три-чотири дні. Я малював на такому піднесенні, ніби небо мені відкрилося: ідеї, підказки, натхнення так і сипалися — звідтіля краса бачиться з оптичною точністю. Я не ходив, а літав, наче в мене виросли крила, як у янголів. Здавалося, відчув усе пережите Шевченком. Жив, думав, мріяв разом із Тарасом. Він став мені як рідний брат, я його бачив наскрізь Тоді я вже настільки відчував поета, що закривав очі і бачив сюжети майбутніх картин
— український живописець Іван Марчук, [1]

Визнання критиків

Дмитро Павличко так відзначає своєрідність трактування «Кобзаря»:

	Марчук явив нам свого Шевченка, не подібного на Шевченка Сластіона чи Касіяна, але саме тим і цікавого. Була ще, мабуть, у художника мета показати, що «Кобзар» — це вже не книжка, а плоть землі нашої. Тріщини, які пробігають через долоні, одяг, бандури, чола Шевченкових персонажів, нагадують тріщини у висохлому від суховію чорноземі. Відчувається спекотна суша землі, але і її родючість, непохитність і незнищенність… Він змушує нас іншими очима прочитати Шевченка, по-новому осмислити і в собі зміцнити його філософський дух
— український поет, перекладач, літературний критик, публіцист, шістдесятник, громадсько-політичний діяч, Герой України Дмитро Павличко, [4]

У 1994 році у видавництві «Дніпро» вийшов «Кобзар» з ілюстраціями із Шевченкіани Івана Марчука^[5]. 2014-го в Тернополі за ініціативи та кошти ректора Тернопільського національного економічного університету Андрія Крисоватого видали каталог «Шевченкіана Івана Марчука»^[1][6].

Твори експонувалися в Шевченківському національному заповіднику (1983—1985, 1995, 1997), Національному музеї Тараса Шевченка (1991, 1998), Будинку Спілки письменників України (1984), Національному художньому музеї (2000) та інших.

Роботи зберігаються в Шевченківському національному заповіднику, портрет поета й ілюстрація до його послання «І мертвим, і живим» — у Національному музеї Тараса Шевченка.

Перелік творів

І. Марчук назвав кожну картину конкретною строфою з конкретного твору Т. Шевченка.

№	Картина	Назва	Строфа	Техніка	Розміри (см)	Дата	Примітки
1.		Ілюстрація до поеми Т. Г. Шевченка «Марія»	«Я месію Іду народу возвістить».	картон, темпера	60 × 50	1983	[7]
2.		Ілюстрація до поезії Т. Г. Шевченка «По улиці вітер віє»	«По улиці вітер віє Та сніг замітає. По улиці попідтинню Вдова шкандибає».	картон, темпера	60 × 50	1983	[8]
3.		Ілюстрація до поеми Т. Г. Шевченка «Марія»	«Гость стояв І ніби справді засіяв. Марія на його зирнула І стрепенулась».	картон, темпера	60 × 50	1983	[9]
4.		Ілюстрація до поеми Т. Г. Шевченка «Марія»	«Мітла огненная зійшла І степ, і гори осіяла. Марія з шляху не вставала, Марія сина привела».	картон, темпера	60 × 50	1983	[10]
5.		Ілюстрація до поеми Т. Г. Шевченка «Марія»	«І ти, великая, в женах І їх униніє і страх Розвіяла, мов ту полову, Своїм святим огненним словом».	картон, темпера	60 × 50	1983	[11]
6.		Ілюстрація до поеми Т. Г. Шевченка «Сон» («На панщині пшеницю жала»)	«На Йвася глянула, взяла, його тихенько сповила. Та щоб дожать до ланового, Ще копу дожинать пішла».	картон, темпера	60 × 50	1983	[12]
7.		Ілюстрація до поезії Т. Г. Шевченка «І золотої й дорогої»	«Одно однісіньке під тином Сидить собі в старій ряднині. Мені здається, що се я, Що це ж та молодість моя».	картон, темпера	60 × 50	1983	[13]
8.		Ілюстрація до поеми Т. Г. Шевченка «Катерина»	«Полюбила молодого, В садочок ходила, Поки себе, свою долю Там занапастила».	картон, темпера	60 × 50	1983	[14]
9.		Ілюстрація до поезії Т. Г. Шевченка «Садок вишневий коло хати»	«Затихло все, Тільки дівчата та соловейко не затих».	картон, темпера	60 × 50	1983	[15]
10.		Ілюстрація до поезії Т. Г. Шевченка «Буває, в неволі іноді згадаю»	«Дивлюся: в могилі усе козаки, Який безголовий, який без руки. А хто по коліна неначе одтятий. Лежать собі хлопці Мов у теплій хаті».	картон, темпера	60 × 50	1983	[16]
11.		Ілюстрація до поезії Т. Г. Шевченка «За байраком байрак…»	«За байраком — байрак. А там степ та могила. Із могили козак Встає сивий, похилий».	картон, темпера	60 × 50	1983	[17]
12.		Ілюстрація до поеми Т. Г. Шевченка «Неофіти»	«І слово із уст апостола святого Драгим елеєм потекло».	картон, темпера	60 × 50	1983	[18]
13.		Ілюстрація до поеми Т. Г. Шевченка «Неофіти»	«Давно вже я сиджу в неволі Неначе злодій взаперті. На шлях дивлюся та на поле, Та на ворону на хресті на кладовищі».	картон, темпера	60 × 50	1983	[19]
14.		Ілюстрація до поеми Т. Г. Шевченка «Гайдамаки»	«Як та хмара, гайдамаки Умань обступили».	картон, темпера	60 × 50	1983	[20]
15.		Ілюстрація до поеми Т. Г. Шевченка «Гайдамаки»	«А Ярема, страшно глянуть, По три, по чотири Так і кладе».	картон, темпера	60 × 50	1983	[21]
16.		Ілюстрація до поеми Т. Г. Шевченка «Гайдамаки»	«Сини мої, сини мої, Чом ви не великі, Чом ворога не різали, Чом матір не вбили».	картон, темпера	60 × 50	1983	[22]
17.		Ілюстрація до поезії Т. Г. Шевченка «У нашім раї на землі»	«У нашім раї, на землі, Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим».	картон, темпера	60 × 50	1983	[23]
18.		Ілюстрація до поеми Т. Г. Шевченка «Чернець»	«А сивий гетьман, мов сова, Ченцеві зазирає в вічі».	картон, темпера	60 × 50	1983	[24]
19.		Ілюстрація до поеми Т. Г. Шевченка «Титарівна»	«А та в квітах, мов намальована, стоїть Сама собі. І на Микиту неначе глянула!.. Горить!»	картон, темпера	60 × 50	1983	[25]
20.		Ілюстрація до поезії Т. Г. Шевченка «А. О. Козачковському»	«І довелося знов мені На старість з віршами ховатись, Мережить книжечки, співати І плакати у бур’яні».	картон, темпера	60 × 50	1983	[26]
21.		Ілюстрація до поезії Т. Г. Шевченка «Минають дні, минають ночі...»	«Минають дні, минають ночі, Минає літо. Шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить».	картон, темпера	60 × 50	1983	[27]
22.		Портрет Т. Г. Шевченка. Ілюстрація до поезії Т. Г. Шевченка «І день іде, і ніч іде»	«І день іде, І ніч іде. І голову вхопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки».	картон, темпера	60 × 50	1983	[28]
23.		Ілюстрація до поезії Т. Г. Шевченка «Думка» («Тече вода в синє море»...)	«Куди ти йдеш, не спитавшись, на кого покинув батька, неньку старенькую, Молоду дівчину».	картон, темпера	60 × 50	1983	[29]
24.		Ілюстрація до поеми Т. Г. Шевченка «Невольник»	«Не покинеш?» – «Ні, Ярино» – І Степан остався, Зрадів старий, мов маленький, Аж за кобзу взявся».	картон, темпера	60 × 50	1983	[30]
25.		Ілюстрація до поеми Т. Г. Шевченка «Тарасова ніч»	«Ішов кобзар, сумуючи, Щось руки не грають. Кругом хлопці та дівчата Слізоньки втирають».	картон, темпера	60 × 50	1983	[31]
26.		Ілюстрація до поеми Т. Г. Шевченка «Іван Підкова»	«Пливуть собі та співають, Рибалка літає, А попереду отаман Веде, куди знає».	картон, темпера	60 × 50	1983	[32]
27.		Портрет Т. Г. Шевченка. Ілюстрація до поезії Т. Г. Шевченка «Подражаніє 11-му псалму»	«Возвеличу малих отих рабів німих. Я на сторожі коло їх Поставлю Слово».	картон, темпера	60 × 50	1983	[33]
28.		Портрет Т. Г. Шевченка. Ілюстрація до поезії Т. Г. Шевченка «Чи не покинуть нам, небого»	«Чи не покинуть нам, небого, Моя сусідонько убога, Вірші нікчемні віршувать Та заходиться рештувать Вози в далекую дорогу».	картон, темпера	60 × 50	1983	[34]
29.		Ілюстрація до поеми Т. Г. Шевченка «Неофіти»	«На хресті стремглав повісили святого Того апостола Петра, А неофітів в Серакузи В кайданах одвезли».	картон, темпера	60 × 50	1983	[35]
30.		Ілюстрація до балади Т. Г. Шевченка «Причинна»	«Вона все ходить, з уст ні пари. Широкий Дніпр не гомонить, Розбивши вітер чорні хмари, Ліг біля моря одпочить».	картон, темпера	60 × 50	1983	[36]
31.		Ілюстрація до балади Т. Г. Шевченка «Причинна»	«Кинув коня та до неї. Боже ти мій, Боже. Кличе її та цілує. Ні, вже не поможе».	картон, темпера	60 × 50	1983	[37]
32.		Ілюстрація до балади Т. Г. Шевченка «Тополя»	«Бабусенько, голубонько, Серце моє, ненько, Скажи мені щиру правду, Де милий, серденько».	картон, темпера	60 × 50	1983	[38]
33.		Ілюстрація до поезії Т. Г. Шевченка «І Архімед, і Галілей...»	«І на оновленій землі врага не буде супостата. А буде син і буде мати, і будуть люде...»	картон, темпера	60 × 50	1983	[39]
34.		Ілюстрація до поезії Т. Г. Шевченка «Було, роблю що, чи гуляю»	«Дождалась, осталася, Навіки осталась Дівувати».	картон, темпера	60 × 50	1983	[40]
35.		Ілюстрація до поеми Т. Г. Шевченка «Сова»	«Скалічені старі руки До Бога здіймала. Свою долю проклинала, Сина вимовляла».	картон, темпера	60 × 50	1983—1984	[41]
36.		Ілюстрація до поезії Т. Г. Шевченка «У тієї Катерини»	«Одурила! — і Катерини додолу скотилась головонька. «Ходім, брате, з поганої хати».	картон, темпера	60 × 50	1983—1984	[42]
37.		Ілюстрація до поеми Т. Г. Шевченка «Титарівна»	«Громадою осудили І живою положили В домовину. Й сина з нею Тай засипали землею».	картон, темпера	60 × 50	1983—1984	[43]
38.		Ілюстрація до поеми Т. Г. Шевченка «Титарівна»	«То підійде до криниці, То знов одступає. А з калини, мов гадина, Байстрюк виглядає».	картон, темпера	60 × 50	1983—1984	[44]
39.		Ілюстрація до поеми Т. Г. Шевченка «Катерина»	«Доню моя, доню моя, Дитя моє любе, Іди од нас...»	картон, темпера	60 × 50	1983—1984	[45]
40.		Ілюстрація до поезії Т. Г. Шевченка «Ісайя. Глава 35» (Подражаніє. «Радуйся, ниво неполитая»)	«Радуйтеся, вбогодухі, Не лякайтесь дива. Се Бог судить, визволяє довготерпеливих, Вас, убогих».	картон, темпера	60 × 50	1983—1984	[46]
41.		Ілюстрація до поезії Т. Г. Шевченка «Ой три шляхи широкії»	«Сестра плаче, йде шукати Братів на чужину. А дівчину заручену Кладуть в домовину».	картон, темпера	60 × 50	1983—1984	[47]
42.		Ілюстрація до поезії Т. Г. Шевченка «І виріс я на чужині»	«Чорніше чорної землі Блукають люди».	картон, темпера	60 × 50	1983—1984	[48]

Відзнаки

1997 року за серію робіт «Шевченкіана» з циклу «Голос моєї душі» Іванові Марчуку присуджено Державну премію України імені Тараса Шевченка^[49].