Шевчук Григорій Іванович

Григорій Іванович Шевчук (14 січня 1914(19140114), село Верхівці Подільської губернії, тепер Ярмолинецький район Хмельницької області — 19 жовтня 1992, місто Київ) — український радянський і компартійний діяч, заступник голови Ради Міністрів Української РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 4—7-го скликань, депутат Верховної Ради УРСР 8—10-го скликань. Член ЦК КПУ в 1952—1986 роках.

Шевчук Григорій Іванович
Народився	14 січня 1914(1914-01-14) село Верхівці Подільської губернії, тепер Ярмолинецький район Хмельницької області
Помер	19 жовтня 1992(1992-10-19) (78 років) Київ
Країна	СРСР  Україна
Національність	українець
Діяльність	державний діяч, політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання	капітан
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шевчук.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Шевчук Григорій.

Біографія

Народився в родині селянина. У 1932 році закінчив агрономічний технікум і працював агрономом радгоспу.

У 1933—1937 роках — студент Українського комуністичного сільськогосподарського університету імені Артема в місті Харкові.

Після закінчення університету в 1937 році працював заступником директора Багринівецької машинно-тракторної станції (МТС) Вінницької області. У 1937—1939 роках — служба в Червоній армії.

З 1939 року — учитель, директор Літинської середньої школи Вінницької області, пропагандист Літинського районного комітету КП(б)У Вінницької області.

Член ВКП(б) з 1940 року.

З 1941 по 1946 рік — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив командиром 10-ї батареї, начальником штабу 4-го дивізіону 109-ї гаубичної артилерійської бригади великої потужності 16-ї артилерійської дивізії прориву Резерву Головного Командування Південного, Північно-Західного, Брянського, Степового, 2-го Українського фронтів.

У 1946—1948 роках — секретар Літинського районного комітету КП(б)У по кадрах Вінницької області. У 1947 році закінчив заочно історичний факультет Вінницького державного педагогічного інституту.

У 1948—1950 роках — 1-й секретар Теплицького районного комітету КП(б)У Вінницької області.

У серпні (затв.) 1950 — 1 вересня 1951 року — секретар Вінницького обласного комітету КП(б)У.

1 вересня 1951 — вересень 1952 року — 1-й секретар Вінницького обласного комітету КП(б)У.

У вересні 1952 — червні 1968 року — 1-й секретар Тернопільського обласного комітету КПУ.

12 червня 1968 — 15 червня 1976 року — заступник голови Ради Міністрів Української РСР з питань торгівлі та соціального забезпечення.

У 1976—1984 роках — голова Партійної комісії при ЦК КПУ.

З 1984 року — на пенсії в Києві.

Звання

• капітан

Нагороди

• три ордени Леніна (11.01.1964,)
• орден Червоного Прапора (22.05.1945)
• орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (31.05.1944)
• орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (17.09.1943)
• орден Жовтневої Революції
• орден Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак Пошани»
• медаль «За оборону Москви»
• медаль «За трудову доблесть»
• медалі