Шейхаметов Талят Абдулганійович

Шейхаме́тов Таля́т Абдулгані́йович^[1] (нар. 24 квітня 1966, Шахрисабз, Кашкадар'їнська область, Узбецька РСР, СРСР) — радянський та український кримськотатарський^[2] футболіст, що виступав на позиції нападника. Найбільше відомий завдяки виступам у складі сімферопольської «Таврії», спортивного клубу «Миколаїв» та низки інших українських, ізраїльських та радянсбких клубів. Переможець першого чемпіонату України з футболу (1992), фіналіст Кубка України (1993/94). Майстер спорту України (1992). Після завершення активних виступів розпочав тренерську кар'єру. Наразі входить до тренерського штабу молодіжної збірної України.

Талят Шейхаметов
Особисті дані
Повне ім'я	Шейхаметов Талят Абдулганійович
Народження	24 квітня 1966(1966-04-24) (59 років)
	Шахрисабз, СРСР
Зріст	178 см
Вага	71 кг
Громадянство	СРСР →  Україна
Позиція	Нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1983 «Хісар» 20 (2) 1985 «Геолог» К 15 (3) 1989 «Пахтакор» 6 (1) 1990—1993 / «Таврія» 80 (17) 1993 «Гакоах Амідар» 5 (1) 1994 «Маккабі» Г 10 (1) 1994 «Таврія» 2 (0) 1994 «Кремінь» 2 (1) 1994—1995 «Гакоах Амідар» 1 (0) 1996 «Кремінь» 24 (1) 1997—1998 СК «Миколаїв» 35 (11) 1998 «Металург» Н 10 (5)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 17 березня 2014.

Життєпис

Талят Шейхаметов народився в узбецькому містечку Шахрисабз, де й почав у 13 років займатися футболом в місцевій ДЮСШ під керівництвом Шаміля Джумаєва. Від початку хлопець грав у півзахисті, однак згодом його було переведено у напад. В 16-річному віці Шейхаметов дебютував у шахрисабзькій команді «Хісар», а два роки потому виступав за «Геолог» з Карші. Наприкінці 1988 року Талята запросили до ташкентського «Пахтакора», де на той час зібрався «зірковий» для першої ліги радянського чемпіонату склад.

У 1990 році Анатолій Заяєв скористався масовим поверненням кримськотатарського народу на Батьківщину та через батьків вмовив Шейхаметова перейти до лав сімферопольської «Таврії», де нападник одразу ж став одним з основних гравців. На жаль, через прикру травму, яку завдав Таляту лікар клубу на міжсезонних зборах, він змушений був пропустити весь 1991 рік. У першому чемпіонаті незалежної України сімферопольцям вдалося створити сенсацію, перегравши у фінальному матчі київське «Динамо» та здобувши «золото» турніру. В Лізі Чемпіонів «Таврія» спочатку пройшла ірландський «Шелбурн» (0:0, 2:1), а у наступному раунді поступилася за сумою двох матчів швейцарському «Сьйону» (1:3, 1:4). Шейхаметов з'являвся на полі у трьох з чотирьох поєдинків та відзначився забитим м'ячем у другому матчі з «Шелбурном» (цей м'яч телеканалом «Eurosport» визнано найкрасивішим взяттям воріт на стадії 1/32 фіналу).

Наприкінці 1993 року кримськотатарський нападник перейшов до лав ізраїльського клубу «Гакоах Амідар», де провів всього 5 поєдинків та перейшов до іншої команди — «Маккабі» з Герцлії. Провівши в Ізраїлі близько 8 місяців, Шейхаметов повернувся до «Таврії», де встиг провести 2 поєдинки у чемпіонаті та зіграти у фіналі розіграшу Кубка України 1993/94, в якому сімферопольці поступилися у серії післяматчевих пенальті одеському «Чорноморцю».

Наступний сезон Шейхаметов, разом зі своїм партнером з «Таврії» Сефером Алібаєвим, розпочав вже у іншому клуб — кременчуцькому «Кремені», де провів всього 2 поєдинки та повернувся до Ізраїлю. Однак, з другої спроби йому також не вдалося закріпитися у складі «Гакоах Амідар». У 1996 році знову виступав у Кременчуці, однак через травми показати колишній рівень гри йому ніяк не вдавалося і зрештою він пристав на пропозицію СК «Миколаїв», що виступав на той час у першій лізі. Разом з командою Шейхаметов здобув «золото» змагань, ставши одним з найкращих бомбардирів клубу. По завершенню наступного сезону, який нападник провів у нікопольському «Металурзі», Талят Шейхаметов вирішив завершити кар'єру гравця.

У 2007 році розпочав тренерську кар'єру на посаді помічника головного тренера «Кримтеплиці»^[3], а у 2008 виконував ту ж функцію у сімферопольському «Ігросервісі», допоки не увійшов до тренерського штабу Олександра Головка в юнацькій збірній Україні.

У грудні 2015 року увійшов до тренерського штабу Олександра Головка в молодіжній збірній України^[4].

Досягнення

Командні трофеї

• Чемпіон України (1): 1992
• Фіналіст Кубка України (1): 1993/94
• Переможець першої ліги чемпіонату України (1): 1997/98

Особисті здобутки

• Майстер спорту України (1992)