Шелепов Петро Омелянович

Петро Омелянович Шелєпов^[1] (1920—1983) — стрілець 109-го гвардійського стрілкового полку 37-ї гвардійської стрілецької дивізії 65-ї армії 2-го Білоруського фронту, гвардії червоноармієць. Герой Радянського Союзу (1945).

Коротка інформація Петро Омелянович Шелепов, Народження ...

Народився 14 липня 1920 року в селі Богдано-Вербки (нині Петропавлівського району Дніпропетровської області) в селянській родині. Росіянин. Член ВКП (б) з 1945 року. Закінчив 7 класів. Працював у колгоспі^[1].

В Червоної армії з 1940 року. Учасник Німецько-радянської війни війни з червня 1941 року.

Стрілець 109-го гвардійського стрілецького полку гвардії червоноармієць Петро Шелепов відзначився 20 квітня 1945 року в боях при форсуванні Вест-Одера в районі містечка Кольбітцов. У складі штурмової групи вибив противника з траншей, захопив важливу висоту, відбив кілька контратак противника, що дозволило навести переправу і форсувати річку основними силами полку^[1].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистським загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії червоноармійцю Шелепову Петру Омеляновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»^[1].

З 1946 року Шелепов П. О. в запасі. Працював в органах юстиції Дніпропетровської області Української РСР. У 1959 році закінчив Харківський юридичний інститут. Жив в місті Верхньодніпровську Дніпропетровської області, працював викладачем в сільськогосподарському технікумі. Помер 3 вересня 1983 року^[1].

Нагороджений орденами Леніна, Червоної Зірки, медалями.

Шелепов Петро Омелянович

Біографія

Примітки

Література

Wikiwand - on