Шелех Микола Родіонович

Микола Родіонович Шелех (1913(1913), село Капустинці Полтавської губернії, тепер Яготинського району Київської області — ?) — український радянський діяч, дипломат, журналіст, відповідальний редактор Вінницької обласної газети «Вінницька правда», 2-й секретар Дрогобицького обкому КПУ. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання. Кандидат історичних наук (1952).

Шелех Микола Родіонович
Народився	1913(1913) село Капустинці Полтавської губернії, тепер Яготинського району Київської області
Помер	невідомо
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	журналіст, державний діяч
Науковий ступінь	кандидат історичних наук
Партія	КПРС
Нагороди	Медаль «За оборону Кавказу»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шелех.

Біографія

Народився в бідній селянській родині. Був членом комсомолу з 1928 року. У 1929 році закінчив семирічну школу. Навчався в зоотехнікумі, де очолював комсомольську організацію.

Після закінчення технікуму викладав соціально-економічні дисципліни на робітничому факультеті у Миргороді.

У 1932—1935 роках — на газетній роботі: завідувач відділу, секретар редакції районної газети, редактор газети політичного відділу машинно-тракторної станції на Полтавщині.

Освіта вища. У 1938 році закінчив Ленінградський комуністичний інститут журналістики.

У 1938—1941 роках — відповідальний секретар, заступник редактора Полтавської обласної газети «Більшовик Полтавщини».

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1941—1942 роках — на відповідальній роботі в апараті Ворошиловградського обласного комітету КП(б)У.

У 1942—1943 роках — 1-й секретар Курсавського районного комітету ВКП(б) Орджонікідзевського (Ставропольського) краю РРФСР.

У березні 1944 — березні 1948 року — відповідальний редактор Вінницької обласної газети «Більшовицька (Вінницька) правда».

У березні 1948 — липні 1955 року — секретар Дрогобицького обласного комітету КПУ з питань пропаганди і агітації.

Закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б).

У лютому 1952 року захистив кандидатську дисертацію «Боротьба трудящих селян Дрогобицької області під керівництвом більшовицької партії за колективізацію сільського господарства».

У липні 1955 — жовтні 1956 року — 2-й секретар Дрогобицького обласного комітету КПУ.

Потім — на дипломатичній роботі: тимчасовий повірений у справах СРСР в Угорській Народній Республіці, заступник завідувача відділу Міністерства закордонних справ СРСР.

Нагороди

• орден Трудового Червоного Прапора (23.01.1948)
• ордени
• медаль «За оборону Кавказу»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі

Посилання