Шепетіс Ліонгінас Клеменсович

Ліонгінас Клеменсович Шепетіс (23 листопада 1927(19271123), село Казлішкяй біля міста Укмерге, тепер Вільнюського повіту, Литва — 8 грудня 2017, місто Вільнюс, Литва) — литовський радянський державний діяч, секретар ЦК КП Литви, голова Верховної ради Литовської РСР, міністр культури Литовської РСР. Кандидат мистецтвознавства (1963), доцент (1964), доктор філософських наук (1987), член-кореспондент Академії наук Литовської РСР (1987). Депутат Верховної ради Литовської РСР 7—12-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 11-го скликання.

Шепетіс Ліонгінас Клеменсович
Народився	23 листопада 1927(1927-11-23)  Kazliškiaid, Želva Eldershipd, Укмергський район, Литва
Помер	8 грудня 2017(2017-12-08) (90 років)  Вільнюс, Литва
Поховання	Антакальніс
Країна	Литва  СРСР
Національність	литовець
Діяльність	політик, викладач університету, письменник, архітектор, філософ
Знання мов	литовська
Заклад	Каунаський технологічний університет
Членство	Академія наук Литви
Посада	депутат Сейму Литвиd
Партія	КПРС
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шепетіс.

Життєпис

Навчався в гімназії у місті Укмерге. У 1953 році закінчив архітектурний факультет Каунаського політехнічного інституту, інженер-архітектор.

У 1953—1957 роках — асистент, старший викладач Каунаського політехнічного університету.

Член КПРС з 1955 року.

У 1957—1958 роках — завідувач відділу науки, освіти та культури ЦК ЛКСМ Литви.

У 1958—1960 роках — заступник завідувача відділу науки та культури ЦК КП Литви.

У 1960—1963 роках — слухач Академії суспільних наук при ЦК КПРС у Москві.

У 1963—1964 роках — заступник завідувача ідеологічного відділу ЦК КП Литви.

Одночасно з 1963 до 1968 року викладав у Художньому інституті Литовської РСР.

У 1964—1967 роках — завідувач відділу науки та культури ЦК КП Литви.

У 1967—1976 роках — міністр культури Литовської РСР.

22 грудня 1975 — 21 лютого 1989 року — секретар ЦК КП Литви.

Одночасно 19 червня 1981 — 10 березня 1990 року — голова Верховної ради Литовської РСР.

11 березня 1990 року проголосував за ухвалення акта про відновлення незалежності Литовської держави.

У 1995—1997 роках — речник Міністерства енергетики Литовської Республіки.

Член Спілки художників Литви. Публікував статті та книги з історії та теорії мистецтва.

8 грудня 2017 року помер у Вільнюсі. Похований на Антакальніському цвинтарі Вільнюса.

Нагороди та відзнаки

• три ордени Трудового Червоного Прапора (1971, 1976, 1986)
• орден Дружби народів (1980)
• орден «Знак Пошани» (1965)
• медалі
• медаль Незалежності Литви (Литва) (2000)
• Державна премія Литовської РСР (1986)
• Заслужений діяч мистецтв Литовської РСР (1974)