Шеєнська мова

Шеєнська^[1], чеєнська мова^[2] (Tsėhesenėstsestotse, англ. Cheyenne language) — індіанська мова Північної Америки — мова шеєннів, поширена в сучасних штатах Монтана і Оклахома. Як і інші алгонкінські мови, має складну аглютинативну морфологію.

Шеєнська мова
Tsėhesenėstsestotse
Поширена в	США
Регіон	Монтана, Оклахома
Носії	1700
Писемність	латинське письмо
Класифікація	Алгська сім'я Алгонкінська підсім'я Рівнинно-алгонкінські мови
Офіційний статус
Офіційна	немає
Коди мови
ISO 639-1	—
ISO 639-2	chy
ISO 639-3	chy
IETF	chy

Класифікація

Шеєнська мова належить до алгонкінської групи (підгрупа рівнинних алгонкінських мов) в складі алгської сім'ї. Точніше кажучи, рівнинні алгонкінські мови є швидше територіальним, ніж генетичним об'єднанням.

Географічне поширення

Поширення шаєнської мови в США

Шеєнська мова використовується в Північній Шейєннській резервації у штатах Монтана і Оклахома. Носіями її є близько 1700 осіб, в основному дорослі.

Фонологія

Шеєнська фонологія не є особливо складною. Голосних всього три, проте кожна з них може вимовлятися одним з трьох тонів: високим (наприклад, á), низьким (наприклад, a) і німим (наприклад, ė). Існують також два додаткових тонових варіанти: середній (наприклад, ā) і висхідно-високий (наприклад, ô). Тони нерідко не відображаються у правописі, хоча для їх передачі існують стандартні діакритичні значки.

Шеєнська орфографія з 14 букв не є ні суто фонемною системою, ні фонетичною транскрипцією; це швидше, висловлюючись словами лінгвіста Вейна Лемана (англ. Wayne Leman), «орфографія вимови». Іншими словами, це практична система правопису, призначена для того, щоб спростити правильну вимову.

Приголосні

	Білабіальні	Дентальні	Постальвеолярні	Велярні	Гортанні
Вибухові	p	t		k	ʔ
Фрикативні	v	s	ʃ	(x)	h
Носові	m	n

Голосні

	Передній ряд	Середній ряд	Задній ряд
Не низькі	e		o
Низькі		a

Граматика

У шеєнській мові члени речення виступають не як окремі займенники, але як займенникові афікси дієслова. У займенниковій системі використовуються типові для алгонкінських мов відмінності: три граматичних особи (1-а, 2-а, 3-а) плюс «віддалена третя» особа, два числа (однина і множина), одухотвореність (живі і неживі іменники), інклюзивний і ексклюзивний займенник «ми» (ми з тобою / ми без тебе). «Віддалена третя» особа — особа, на якій в цей час не фокусується увага і, якщо в розмові згадуються дві або більше треті особи, то одна з них стає «віддаленою». Якщо «віддалена» особа — живий об'єкт, вона маркується суфіксом -o або -óho. Відповідні маркери віддаленої особи приймають і дієслова.

Займенникові афікси

Ná- 1-е особа
Né- 2-е особа
É- 3-є особа

Зазначені 3 префікси можуть поєднуватися з різними суфіксами для вираження всіх можливих займенникових відмінностей. Наприклад, префікс ná- може поєднуватися в дієслові з суфіксом -me для передачі 1-ї особи мн ексклюзивної («ми без тебе»), як у прикладі nátahpetame, «ми ЕКСКЛ є великими».

Історичний розвиток

Як і інші алгонкінські мови, шеєнська мова розвинулася з, що реконструюється, яку назтвають прото-алгонкінською мовою. Звукові зміни на шляху від протоалгонкінської до сучасної шаєнської були досить складними, як показує приклад розвитку протоалгонкінського слова erenyiwa «чоловік» у шаєнське hetane:

• Спочатку відпав протоалгонкінський суфікс -wa(erenyi)
• Гемінатна послідовність голосних -yi- спростилася до /i/ (ereni)
• PA */r/ змінилося на /t/ (eteni)
• /H/ додався перед початковим голосним (heteni)
• Відбувся подвійний зсув голосних (hetane).

Лексика

Приклади шаєнських слів (разом з реконструйованими протоалгонкінськими формами):

• Ame (ПА pemyi, «жир»)
• He'e (ПА weθkweni, «його печінку»)
• Hē'e (ПА eθkwe·wa, «жінка»)
• Hetane (ПА erenyiwa, «чоловік»)
• Ma'heo'o («святий дух, Бог»)
• Matana (ПА meθenyi, «молоко»)