Шибалов Олександр Никонорович

Олександр Никонорович Шибалов (9 вересня 1913(19130909), село Кашаєво, тепер Торжоцького району Тверської області, Російська Федерація — 31 грудня 1987, місто Ленінград, тепер Санкт-Петербург, Російська Федерація) — радянський діяч, голова виконавчого комітету Ленінградської обласної ради депутатів трудящих. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1971—1976 роках. Член ЦК КПРС у 1976—1981 роках. Депутат Верховної ради СРСР 7—10-го скликань.

Шибалов Олександр Никонорович
рос. Александр Никонорович Шибалов
Народився	9 вересня 1913(1913-09-09)  село Кашаєво, тепер Торжоцького району Тверської області, Російська Федерація
Помер	31 грудня 1987(1987-12-31) (74 роки)  Ленінград, РРФСР, СРСР
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний аграрний університетd (1965)
Учасник	німецько-радянська війна
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шибалов.

Біографія

У 1933 році закінчив Калінінський сільськогосподарський технікум.

У 1933—1942 роках — старший зоотехнік, завідувач опорного пункту обласної дослідної станції із тваринництва в Читинській області (Агінський Бурят-Монгольський національний округ).

У травні 1942—1946 роках — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив командиром взводу автоматників 114-ї окремої стрілецької бригади на Ленінградському і Калінінському фронтах. 19 серпня 1943 року був важко поранений в бою. Після лікування служив старшим інструктором Павловського районного військкомату Ленінградської області. Демобілізований в 1946 році.

Член ВКП(б) з 1945 року.

У 1947—1957 роках — інструктор, завідувач сільськогосподарського відділу, 2-й секретар Павловського районного комітету ВКП(б) Ленінградської області; 2-й секретар Гатчинського районного комітету КПРС, голова виконавчого комітету Гатчинської районної ради депутатів трудящих Ленінградської області.

У 1957—1961 роках — 1-й секретар Гатчинського міського комітету КПРС Ленінградської області.

У 1961 — січні 1963 року — секретар Ленінградського обласного комітету КПРС.

18 січня 1963 — 15 грудня 1964 року — 2-й секретар Ленінградського сільського обласного комітету КПРС.

15 грудня 1964 — травень 1968 року — секретар Ленінградського обласного комітету КПРС.

У 1965 році закінчив заочно Ленінградський сільськогосподарський інститут.

У травні 1968 — листопаді 1980 року — голова виконавчого комітету Ленінградської обласної ради депутатів трудящих.

З листопада 1980 року — персональний пенсіонер союзного значення.

Помер 31 грудня 1987 року. Похований в Ленінграді (Санкт-Петербурзі) на Богословському цвинтарі.

Нагороди і звання

• два ордени Леніна
• орден Жовтневої Революції
• орден Трудового Червоного Прапора
• орден Вітчизняної війни І ст. (6.11.1985)
• орден Червоної Зірки (24.02.1945)
• медалі