Шилов Афанасій Митрофанович

Афанасій Митрофанович Шилов (1892–1954) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант інтендантської служби.

Афанасій Митрофанович Шилов
Народження	1892(1892) Харківська губернія, Російська імперія
Смерть	1954(1954) Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Лук'янівський військовий цвинтар
Країна	СРСР
Рід військ	інтендантська служба
Звання	Генерал-лейтенант
Війни / битви	Перша світова війна Громадянська війна у Росії Німецько-радянська війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шилов.

Біографія

Народився у 1892 році. Брав участь у Першій світовій та Громадянській війнах^[1].

Служив в Червоній армії. 4 червня 1940 року постановою РНК СРСР № 945 йому присвоєне військове звання генерал-майора інтенданської служби^[2]. У 1941 році — начальник інтендантського управління ПрибОВО^[1].

Могила А. М. Шилова

Під час німецько-радянської війни — заступник начальника тилу Ленінградського фронту. Одночасно виконував обов'язки уповноваженого Військової ради фронту, який відповідав за забезпечення функціонування підвезення до обложеного Ленінграда продовольства і інших матеріально-технічних засобів, а в наступний період блокади виконував і обов'язки начальника Військово-автомобільної дороги (ВАД-101), названої згодом «Дорогою життя»^[1].

Після зняття блокади — начальник оперативної групи тилу Ленінградського фронту^[1]. З 5 жовтня 1944 року генерал-лейтенант інтенданської служби^[2].

Помер у 1954 році. Похований в Києві на Лук'янівському військовому кладовищі^[1].