Шилов Олексій Олексійович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Шилов.

Олексій Олексійович Шилов (25 серпня 1881, Санкт-Петербург, Російська імперія — 6 січня 1942, Ленінград, СРСР) — російський і радянський археограф, бібліограф та історик.

Шилов Олексій Олексійович
Народився	13 (25) серпня 1881[1]  Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер	6 січня 1942(1942-01-06) (60 років)  Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна	Російська імперія
Діяльність	історик, бібліограф, археограф
Alma mater	Санкт-Петербурзький Імператорський університет (1904)
Заклад	Бібліотека Російської академії наук
Вчителі	Лаппо-Данилевський Олександр Сергійович[2]

Життєпис

Народився 25 серпня 1881 року в Санкт-Петербурзі. У 1899 році вступив на історико-філологічний факультет Імператорського Санкт-Петербургського університету, який він закінчив у 1904 році. Після закінчення університету був прийнятий на роботу в Бібліотеку Російської академії наук, де працював у рукописному відділі. У 1917 році брав активну участь в організації Російської комуністичної партії, згодом працював помічником секретаря палати. У 1918 році заснував і відкрив Петроградський Історико-революційний архів.

Помер 6 січня 1942 року в Ленінграді.

Наукові праці

Основні наукові роботи присвячені бібліотекознавству. Автор понад 130 наукових праць.

Упорядник 3-х томів словника «Деятели революционного движения в России».