Шиманська Станіслава Михайлівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шиманська.

Станіслава Михайлівна Шиманська (7 квітня 1920(19200407)^[3], Одеса — 19 червня 2015, Одеса, Україна) — радянська і українська театральна актриса. Заслужена артистка УРСР.

Шиманська Станіслава Михайлівна
Народилася	7 квітня 1920(1920-04-07)[1]  Одеса, Українська СРР
Померла	19 червня 2015(2015-06-19)[2][1] (95 років)  Одеса, Україна
Поховання	Другий християнський цвинтар
Громадянство	Україна
Діяльність	акторка
Заклад	Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька
Роки діяльності	з 1943
IMDb	nm6099506
Нагороди та премії

Біографія

Народилася 7 квітня 1920 року в Одесі.

Закінчила драматичне відділення Одеського театрального училища (1935—1939).

Служила в театрах СРСР: в Тирасполі (Молдавська РСР), у театрі оперети в Іжевську (Удмуртська АРСР) та ін.

З 1947 року — актриса Одеського академічного українського музично-драматичного театру імені В. Василька. За 75 років сценічної діяльності зіграла понад двісті ролей^[4].

Зіграла кілька епізодичних ролей в фільмах Одеської кіностудії.

Була одружена з Борисом Зільберглейтом^[5].

Померла 19 червня 2015 року в Одесі. Похована на 2-му християнському кладовищі.

Фільмографія

• 1956 — Коні не винні — Марина
• 1957 — Орлятко — мати Валі
• 1959 — Зелений фургон — селянка
• 1973 — Хлопчину звали Капітаном — мама Яші Гордієнка
• 1974 — Посилка для Світлани — Віра Олексіївна
• 1976 — Відпустка, яка не відбулася — сусідка
• 1981 — Довгий шлях у лабіринті — сестра милосердя
• Нагороди
• Звання "Заслужений артист Української РСР".
• Орден "За заслуги" 3 ст.