Шимбарк (Малопольське воєводство)

Шимбарк (пол. Szymbark) — лемківське село в Польщі, у гміні Горлиці Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 3133 особи (2011^[1]).

Село
Шимбарк пол. Szymbark
Церква Різдва Богородиці (1790)
Координати 49°37′09″ пн. ш. 21°05′49″ сх. д.
Країна	ПольщаПольща
Воєводство	Малопольське воєводство
Повіт	Горлицький повіт
Гміна	Горлиці
Перша згадка	1316
Висота центру	335 м
Населення	3133 особи (2011[1])
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	(+48) 18
Поштовий індекс	38-311
Автомобільний код	KGR
SIMC	0425656
GeoNames	757150
OSM	↑2888608 ·R (Гміна Горлиці)
Офіційний сайт	szymbark.info
Шимбарк Шимбарк (Польща) Шимбарк Шимбарк (Малопольське воєводство)
Шимбарк у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Шимбарк (значення).

Розташування

Лежить у Низькому Бескиді, в долині річки Ропа.

Через село пролягає загальнодержавна дорога № 28 Затор-Медика.

Від села 7 км до адміністративного центру повіту — міста Горлиці і 97 км до центру воєводства — міста Краків.

Назва

Спершу називалося Шайнберг (Scheinberg — нім. світлий замок), потім — Шенберг (Schoenberg — гарний замок).

Історія

Замок Гладишів

Шимбарк згадується в 1316 р. як власність Гладишів, був фортецею (лат. oppidum, давньоукраїнською — город) у їхній власності до 1611 р., довкола фортеці з роками розросталось місто.

У роки Першої світової війни було прифронтовим запіллям, про що свідчать три військові цвинтарі на території Шимбарка — № 73, № 74, № 75.

До 1945 р. була греко-католицька парохія Горлицького деканату (парохіяльна церква була в присілку Долини), до якої належали містечко, а також присілки Долини (чисто український присілок, віддалений на 2 км), Шклярки (українсько-польський присілок, віддалений на 2 км) і Над'їзд (на 3 км) та місто Горлиці (за 7 км). В 1936 р. на території парохії налічувалось 430 парохіян (греко-католиків), також проживали 3820 римо-католиків і 20 сектантів-суботників. Після Другої світової війни частину лемків вивезли в СРСР, а решту під час операції «Вісла» депортували на понімецькі землі^[2].

У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][3]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	1582	400	1026	156
Жінки	1551	358	863	330
Разом	3133	758	1889	486

Місцеві пам'ятки

• Замок Гладишів 1540 р.
• Греко-католицька церква Рожд. Пр. Богородиці (у присілку Долини), 1821 року, дерев'яна.
• Костел св. Войцеха 1782 р.
• 3 військові кладовища з Першої світової війни: № 73, № 74, № 75.
• Філія Горлицького музею Карвацянів і Гладишів.