Шипка (Болгарія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Шипка.

Ши́пка (болг. Шипка) — місто в Старозагорській області Болгарії. Входить до складу общини Казанлик. На околиці міста знаходиться Храм-пам'ятник Різдва Христового.

місто
Шипка болг. Шипка d:Кат:[1]
Країна	Болгарія
Область	Старозагорська область
Община	Казанлик
Кметство	Шипка
Код ЕКАТТЕ	83199
Поштовий індекс	6150
Телефонний код	04324
42°42′45″ пн. ш. 25°19′57″ сх. д.H G O
Висота	573
Площа	37,988 км²[2]
Населення	1336 (2011)
Відстань
До обласного центру
фізична	39 км [3]
До Софії
фізична	163 км [3]
Розташування
Шипка Шипка (Болгарія)
Мапа
Шипка у Вікісховищі

Населення

За даними перепису населення 2011 року у місті проживали 1336 осіб.

Національний склад населення міста^[4]:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
болгари	1130	86,9 %
цигани	7	0,5 %
інша	151	11,6 %
Всього відповіли	1301

Розподіл населення за віком у 2011 році^[5]:

Динаміка населення^[6]:

Географія

Місто Шипка розташоване біля підніжжя Балканських гір на висоті 650 м над рівнем моря. Розташоване в 12 км від міста Казанлик.

Історія

Місто Шипка — селище, яке існувало ще з XI—VI століть до н. е., коли болгарські землі були заселені фракійцями. Період 6 — 2 століття до н. е. вважається періодом процвітаючої фракійської культури. Є багато залишків цього періоду в районі Шипки, Казанлика і прилеглих населених пунктів. У 1-му столітті, фракійські землі були завойовані римлянами.

Коли Болгарія потрапила під османське панування в 1396 році, село Шипка було створено з метою охорони і утримання проходу. За часів Османської імперії Шипка тричі спалювалася турками. Внаслідок знищення частина населення Шипки тікає уздовж Балкан і оселилася в районі Долішнього Чифлика Варненської області і створила село Нова Шипка. Інша частина населення тікає і оселяється в селі Шейново Казанлицької області. На вершині гори Шипки (точна географічна назва вершини — Святий Миколай) відбулися найважливіші битви Визволення Болгарії. Храм-меморіал «Різдво Христове» був побудований в пам'ять про російських воїнів і болгарських добровольців, які загинули в Російсько-турецькій визвольній війні 1877—1878 років. У склепі храму були поховані кості загиблих.

На початку Балканської війни 1912 року 3 мешканці з Шипки були добровольцями в Македонсько-адріанопольському корпусі^[7].

Селище було оголошено містом 23 серпня 1977 року з нагоди 100-річчя визволення Болгарії від османського панування.^[8]

Релігія

Релігія, що сповідують в місті — це православ'я. У місті Шипка ніколи не було прихільників іншої релігії. Під час Османської імперії був виданий султанський указ, який забороняв турецьким військам поселятися в селі Шипка. Натомість місцеве населення було зобов'язане тримати шлях через Шипківський прохід і направляти війська і вантажі, що проходили через нього. З цієї причини в місті Шипка живе лише населення православного віросповідання.

Визначні пам'ятки

Храм-пам'ятник «Різдво Христове»

• Шипка — вершина Балканських гір на висоті 1326 метрів, розташована на схід від перевалу Шипка. До 23 листопада 1951 року вершину називали Святим Миколаєм, а потім з 7 жовтня 1977 року — пік Столетова. Пік символізує героїзм і самопожертву заради визволення Болгарії від османського панування.
• Храм-меморіал «Різдво Христове», побудований на згадку про російських воїнів та болгарських ополченців, які загинули на горі під час Російсько-турецької війни (1877—1878), є одним з 100 національних туристичних об'єктів Болгарського туристичного союзу
• На схід від Шипки знаходиться історичний пік Хаджі Димитир. У 1868 р біля його підніжжя стояв воєвода Хаджи Димитир, який воював з османською армією та очолював невеликий загін. На вершині знаходиться Пам'ятник Бузлуджа, символ соціалізму в Болгарії.
• Гробниця в Оструші, комплекс культового кладовища площею 100 м².
• Гробниця в кургані Голяма Косматка, одна з найвеличніших фракійських гробниць, де була виявлена знаменита золота маска, а також бронзова голова, імовірно царя Севта III, правителя Севтополіса.

Особи

• Іван Шипкаліята (? — 1867), болгарський революціонер, прапорщик Філіпа Тотю
• Дянко Караджов (1856 -?), болгарський офіцер
• Проф. Генчо Кристинов — засновник серцево-судинної хірургії в Болгарії
• Добри Карталов — антифашист
• Пеньо Чернеолу (близько 1800—1867) — гайдук
• Христо Петрев (1848—1876) — воєвода Квітневого повстання
• Іван Караїванов (1954—2015) — шоумен та поп-співак (болгарський «Tom Jones»)
• Іван Христов Каратанов (1916—2005) — антифашист, дипломат, давній посол Болгарії в Ефіопії, Австрії, Сомалі та Афганістані. Закінчив Вищу школу світової торгівлі у Відні.
• Вікторія Христова Каратзанова (н.1976-) — історик, археолог і музейний працівник.
• Еміль Тонев (1964) — письменник, журналіст, сценарист
• Іван Косеков — гірничий інженер, конструктор шахти «Мариця-Схід».
• Цанко Христов Каратзанов (1927—2012) — антифашист, полковник болгарської армії, автор, автор кількох книг про видатні сісейства в місті, Шипка.
• Цанко Пенев Каратзанов (1937—1989) — художник, винахідник, старший науковий співробітник та автор низки наукових винаходів у молочній промисловості.
• Тошка Минчева Гиргинова (1935—2008) — прокурор і юрист, член Правління Союзу незалежних болгарських письменників.

Література

• Иван Вазов. Опълченците на Шипка от «Епопея на забравените».
• Яна Язова. Шипка, трета част от трилогията «Балкани».
• Пенчо Доксанлиев. Бащино огнище, Шипка хайдутлу.
• Китов, Г. Нови паметници на тракийската култура от могилния некропол Шипка-Шейново. – В: Севтополис. С., 1993, 105—113.
• Китов, Г. Тракийски гробнично-култов комплекс в могила Оструша край Шипка. — Проблеми на изкуството, 1994, № 4, 13 — 27.
• Kitov, Georgi, Nikola Theodossiev. New Data on Thracian Archaeology and Religion from the Tumuli near the Villages of Shipks and Sheynovo in the Kazanluk Region (Preliminary publication). — Thracia, 11, 1995. Studia in honorem Alexandri Fol,
• Петкова, Т. За стенописите под могила Оструша. — Минало, 2005, № 2, 5 — 11.

Посилання

• Фото з храму-меморіалу «Шипка» [Архівовано 6 січня 2019 у Wayback Machine.]
• Фото з меморіалу «Шипка» на горі Столетов [Архівовано 19 квітня 2018 у Wayback Machine.]