Широков Олексій Олександрович (художник)

Олексій Олександрович Широ́ков (нар. 2 квітня 1923, Земляні Хутори — 20 січня 1985, Київ) — радянський художник, живописець, заслужений діяч мистецтв УРСР з 1978 року. Член Спілки художників СРСР.

Олексій Олександрович Широков
рос. Алексей Александрович Широков
Народження	2 квітня 1923(1923-04-02) Земляні Хутори
Смерть	20 січня 1985(1985-01-20) (61 рік)
	Київ
Національність	росіянин
Країна	СРСР
Жанр	станковий живопис, портрет
Навчання	Інститут живопису, скульптури й архітектури імені І. Ю. Рєпіна Академії мистецтв СРСР
Діяльність	художник
Вчене звання
Звання
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Широков.

Біографія

Народився 2 квітня 1923 року в селі Земляних Хуторах (тепер Аткарського району Саратовської області Росії). Росіянин. Брав участь у Другій світовій війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2 ступеня (6 квітня 1986), медаллю «За бойові заслуги» (22 лютого 1944)^[1]. Член ВКП(б) з 1945 року.

У 1948—1954 роках навчався на живописному факультеті в Інституті живопису, скульптури й архітектури імені І. Ю. Рєпіна Академії мистецтв СРСР (вчителі з фаху: В. Соколов, О. Зайцев, Б. Іогансон). За дипломну роботу, картину «В сім'ї», отримав оцінку «добре».

Помер у Києві 20 січня 1985 року.

Творчість

Працював у галузі тематичної картини та портрета:

• «Чабани» (1957);
• «Юність» (1960);
• «Бесіда з Іллічем» (1963);
• «Суворі роки» (1965);
• «Клянемося» (1967);
• «Слово „Правди“» (1968);
• «Горки. Січень 1924» (1969—1970);
• «Декрет про землю» (1971);
• «За Батьківщину» (1974);
• «На визволеній землі» (1975);
• «Легенда про героїв громадянської» (1978);
• «На полонині» (1982).

Брав участь у виставках: республіканських з 1952 року, всесоюзних з 1954 року. Твори живописця широко представлені в багатьох державних і приватних колекціях на території колишнього СРСР, а так само в приватних колекціях^[2].