Шистоцити

Шистоцити (термін походить від грец. σχίζειν — розрив і грец. κυτe — клітина) — фрагменти еритроцитів (червонокрівців), тож в деяких джерелах їх називають "фрагментоцити".  Вони являють собою одне з відхилень у формі еритроцитів, і спричинюються прямолінійним розривом звичайного диска червонокрівця, що є наслідком розділення його на шматочки, на порушеній стінці кровоносних судин або на аномально присутній внутрішньо-судинній фібриновій нитці.  Замість того, щоб виглядати як правильний диск, такі еритроцити будуть відзначатися часто зубчастими краями, дуже різноманітною формою та позначатися різними назвами (кератоцит, шерехата клітина). Коли більш-менш ціла кулька виглядає скороченою, кажуть про «пікноцити», особливо у дуже маленьких дітей.  Наявність шистоцитів виявляється в мазку крові, взятому зі зразка крові в лабораторії медичного аналізу або в медичній службі. Тут потрібне мікроскопічне спостереження, аби ці частки еритроцитів легко побачити. Вони майже завжди є незвичного вигляду, особливо якщо їх >1% від еритроцитів і за відсутності інших морфологічних відхилень, тож причину їхнього походження треба шукати негайно.

У хворого з гемолітико-уремічним синдромом, шистоцити наявні в мазку крові.

Шистоцитоз трапляється у разі деяких анемій, зокрема анемій механічного походження, а також у людей з наявністю таласемії, захворювань кісткового мозку, фіброзу тощо. Анемії механічного походження здебільшого, представлені мікроангіопатичними тромботичними анеміями^[1], які поділяються на тромботичну тромбоцитопенічну пурпуру (ТТП або синдром Мошковіца) і гемолітико-уремічний синдром (ГУС). Це — обидва випадки негайної медичної допомоги, оскільки уламки тверді, вони можуть закупорювати дрібні капіляри і здатні призвести до відмови органів (нирок, мозку, серця тощо).