Шитиков Олексій Павлович

Олексій Павлович Шитиков (1 (14) березня 1912 року, село Горка Костромської губернії, тепер Кологривського району Костромської області — 2 серпня 1993 року, Москва) — радянський партійний і державний діяч, 1-й секретар Хабаровського крайкому КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 4—11 скликань. Голова Ради Союзу Верховної Ради СРСР (1970—1984). Член ЦК КПРС (1961—1986).

Шитиков Олексій Павлович
Народився	14 березня 1912(1912-03-14) село Горка Костромської губернії, тепер Кологривського району Костромської області
Помер	2 серпня 1993(1993-08-02) (81 рік) місто Москва
Поховання	Кунцевський цвинтар
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	Нижньогородська державна сільськогосподарська академіяd і Вища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Знання мов	російська
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди	Медаль «За трудову доблесть»
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шитиков.

Біографія

Народився у селянській родині. У 1931 році закінчив Кологривський сільськогосподарський технікум.

У 1931—1936 роках — студент Горьковського сільськогосподарського інституту.

У 1936—1939 роках — старший зоотехнік Ардатовського районного земельного відділу Горьковської області.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1939 році — 1-й секретар Ардатовського районного комітету ВЛКСМ Горьковської області.

У 1939—1941 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б). У 1941 році навчався у Військово-політичній академії РСЧА.

У 1941—1945 роках — на політичній роботі в Червоній армії.

У 1945—1948 роках — завідувач сектору, заступник завідувача відділу Хабаровського крайового комітету ВКП(б).

У 1948—1950 роках — секретар Камчатського обласного комітету ВКП(б) Хабаровського краю.

У 1950—1952 роках — завідувач відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів Хабаровського крайового комітету ВКП(б).

У липні 1952 — серпні 1955 року — 1-й секретар обласного комітету КПРС Єврейської автономної області Хабаровського краю.

У 1955 — лютому 1957 року — секретар, 2-й секретар Хабаровського крайового комітету КПРС.

22 лютого 1957 — 23 липня 1970 року — 1-й секретар Хабаровського крайового комітету КПРС.

14 липня 1970 — 11 квітня 1984 року — голова Ради Союзу Верховної Ради СРСР.

З 1970 року — голова Парламентської групи СРСР, з 1971 року — голова Радянського комітету за європейську безпеку і співробітництво.

З 1984 року — на пенсії.

У 1984—1991 роках — голова Президії Радянського товариства культурних зв'язків із співвітчизниками за кордоном.

Похований в Москві на Кунцевському кладовищі .

Нагороди

• три ордени Леніна
• орден Жовтневої Революції
• орден Трудового Червоного Прапора
• орден Дружби народів
• орден Червоної Зірки
• медаль «За трудову доблесть»
• медалі

Посилання

• Біографія у Довіднику з історії Комуністичної партії і Радянського Союзу [Архівовано 5 травня 2008 у Wayback Machine.]